Шлях до збільшення бюджетних доходів – у підтримці підприємців та виробників
Уряд каже: «в бюджеті немає грошей». Але грошей до держбюджету може і має надходити більше, ніж запланував Кабмін. Якщо працювати над цим
Шлях до збільшення бюджетних доходів – у підтримці підприємців та виробників
В наших попередніх публікаціях щодо проекту державного бюджету на 2023 рік багато йшлося про вкрай недостатнє фінансування, заплановане урядом щодо багатьох життєво необхідних для країни статей витрат. Як головний аргумент уряду, звісно, звучить давно відоме: «в бюджеті немає грошей». Відповімо на це, що грошей до держбюджету може і має надходити значно більше, ніж запланував Кабмін. Якщо, звісно, працювати над цим.
Так, на сьогодні в країні створені умови, коли банки не мають жодних економічних стимулів для кредитування реального сектору. Навіщо це робити банкірам, якщо є цілком надійні джерела нарощування доходів шляхом придбання ОВДП (облігацій державної внутрішньої позики).
В цілому, за даними Нацбанку, в Україні знаходяться в обігу за номінально-амортизаційною вартістю ОВДП на загальну суму 1288,7 млрд грн, з яких у власності банків на 500,74 млрд грн (або 38,85%) та Нацбанку - 619,57 млрд грн (або 48,08%). Загалом у банківській системі (Нацбанк + комерційні банки) перебуває ОВДП сумарною вартістю 1120,31 млрд грн, що складає майже 86,9 % від загального їх обсягу.
Отже, висока дисконтна ставка в певній мірі призвела до стагнації кредитування реального сектору економіки, адже для комерційних банків є ідеальним за дохідністю та ризикованістю інвестиційним інструментом.
З огляду на поточну невизначеність макроекономічних умов, масове кредитування бізнесу зараз є можливим лише в разі розширення програм державної підтримки. Натомість, держбюджет на 2023 рік не передбачає програм державної підтримки бізнесу через розширення кредитування (за виключенням 80 млн грн для кредитування фермерських господарств – це крапля в морі).
А якщо не працює реальний сектор економіки, який буквально захлинається через нестачу обігових коштів, то, відповідно, падають і доходи державного бюджету.
Слід також звернути увагу на те, що плановий показник коштів, який перераховуються до держбюджету Нацбанком у 2023 році, складає 71 млрд грн.
Такий рівень перерахування Нацбанком коштів до доходів державного бюджету встановлений на фоні безпрецедентного розширення повноважень Нацбанку та суттєвого збільшення показників діяльності.
Для прикладу, як вказується у проміжній консолідованій фінансовій звітності Нацбанку за І півріччя поточного року, сума консолідованого прибутку НБУ становила 69,7 млрд гривень. Основну частину цього результату діяльності Національного банку становлять процентні доходи – понад 41 млрд грн, що в 1,7 рази більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
З 2020 року Національний банк також став регулятором більшої частини небанківського фінансового сектору. За оцінками незалежних експертів, нинішня монетарна політика Національного банку України призводить до суттєвого збільшення його прибутку, що дозволило б вилучити до доходів держбюджету у 2023 році близько 90,0 млрд грн, або майже на 20,0 млрд грн більше, ніж визначено проектом держбюджету.
Отже, по-перше, слід збільшити показники залучення до державного бюджету прибутків Нацбанку у розмірі зазначених 20 млрд. грн. По-друге – переглянути нинішню державну банківську політику, спрямувавши її на створення стимулів для розвитку реального сектору економіки, що призведе і до значного збільшення доходів держбюджету.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1161
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 207
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 141
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 84
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 11405
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8935
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 8488
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6726
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
4743