Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
“Єльцин-центр” певною мірою можна вважати метаполітичним проектом ліберально-прозахідного російського середовища. Сама архітектура новозбудованого єкатеринбурзького музею, його естетика, свідчить, що це заклад, спрямований на плекання культури агентів ліберальних змін.
Те, наскільки рішення конкурсу було політично заангажованим, лишається під питанням. Журі відзначило музей Єльцина за особливості дизайну, а також “проведення та заохочення суспільної дискусії щодо тем свободи слова та збереження демократичних свобод у Росії”. Одначе, як би там не було, символізм події дуже влучно розкриває можливі сценарії розвитку Росії у співвідношенні до того, що можна назвати глобалістським Заходом. А ці сценарії неминуче проектуються і на Україну.
На рахунку Бориса Єльцина значна вестернізація Росії, здійснені там ліберальні перетворення, а також часткова втрата Росією суверенітету на користь Заходу. Одначе все це не завадило йому послідовно вести Росію дорогою імперського реваншу. Саме при Єльцину Росія здійснює військову агресію проти Чечні та Грузії, провокує збройний конфлікт у Молдові. Україна за часів його президентства лишається міцно зафіксованою у сфері кремлівського впливу.
Якби на зміну путінському режиму до влади в Росії повернулися ліберали, ситуація виявилася подібною. Російське суспільство стало б об'єктом реалізації культурної повістки денної радикального лібералізму (сучасна путінська політика карикатурного і бутафорного консерватизму створює для цього дуже сприятливий ґрунт), Росії довелося б поступитися частиною економічної і політичної суб'єктності. Така нео-єльцинська Росія цілком задовольняла б глобалістський Захід, будучи вигідною як полюс стабільності на значних теренах Євразії. Глобалісти зацікавлені мати справу із впливовою, але контрольованою Росією, здатною підтримувати вигідний їм status quo.
Якщо “нео-єльцинський” сценарій реалізується, Україні за умов безвольності її керівництва знову доведеться повернутися у сферу російських інтересів. Не варто думати, що від такого повернення її убезпечить нинішній дрейф у бік Заходу. Тим же Німеччині та Франції і зараз вигідно мати справу з Росією як своїм стратегічним партнером. Коли ж російський політичний маятник знову хитнеться у бік єльцинів, собчаків і чубайсів, комплементарність Москви лише зросте.
Гіпотетична нова Росія, яка сьогодні відвідує заклади типу музею Єльцина або ж навіть виходить на вулиці з акціями протесту проти “Димона”, становить для Києва не меншу небезпеку, аніж сучасна, путінська. Зрештою, поділ між ними умовний. Цілком імовірно, що перехід від путінської Росії до нео-єльцинської відбудеться так само планомірно, як відбувався перехід від єльцинської до путінської. Українське бачення Росії має радикально відрізнятися від бачення глобалістських сил.
17.05.2017 15:38
Нео-єльцинська Росія як виклик для України
Якщо “нео-єльцинський” сценарій реалізується, Україні знову доведеться повернутися у сферу російських інтересів. Не варто думати, що від такого повернення її убезпечить нинішній дрейф у бік Заходу. Тим же Німеччині та Франції і зараз вигідно мати справу з
На початку травня Європейський музейний форум оголосив переможців конкурсу “Найкращий музей Європи”. Одним із них став російський “Єльцин-центр”, під егідою якого у Єкатеринбурзі діє музей першого президента РФ.“Єльцин-центр” певною мірою можна вважати метаполітичним проектом ліберально-прозахідного російського середовища. Сама архітектура новозбудованого єкатеринбурзького музею, його естетика, свідчить, що це заклад, спрямований на плекання культури агентів ліберальних змін.
Те, наскільки рішення конкурсу було політично заангажованим, лишається під питанням. Журі відзначило музей Єльцина за особливості дизайну, а також “проведення та заохочення суспільної дискусії щодо тем свободи слова та збереження демократичних свобод у Росії”. Одначе, як би там не було, символізм події дуже влучно розкриває можливі сценарії розвитку Росії у співвідношенні до того, що можна назвати глобалістським Заходом. А ці сценарії неминуче проектуються і на Україну.
На рахунку Бориса Єльцина значна вестернізація Росії, здійснені там ліберальні перетворення, а також часткова втрата Росією суверенітету на користь Заходу. Одначе все це не завадило йому послідовно вести Росію дорогою імперського реваншу. Саме при Єльцину Росія здійснює військову агресію проти Чечні та Грузії, провокує збройний конфлікт у Молдові. Україна за часів його президентства лишається міцно зафіксованою у сфері кремлівського впливу.
Якби на зміну путінському режиму до влади в Росії повернулися ліберали, ситуація виявилася подібною. Російське суспільство стало б об'єктом реалізації культурної повістки денної радикального лібералізму (сучасна путінська політика карикатурного і бутафорного консерватизму створює для цього дуже сприятливий ґрунт), Росії довелося б поступитися частиною економічної і політичної суб'єктності. Така нео-єльцинська Росія цілком задовольняла б глобалістський Захід, будучи вигідною як полюс стабільності на значних теренах Євразії. Глобалісти зацікавлені мати справу із впливовою, але контрольованою Росією, здатною підтримувати вигідний їм status quo.
Якщо “нео-єльцинський” сценарій реалізується, Україні за умов безвольності її керівництва знову доведеться повернутися у сферу російських інтересів. Не варто думати, що від такого повернення її убезпечить нинішній дрейф у бік Заходу. Тим же Німеччині та Франції і зараз вигідно мати справу з Росією як своїм стратегічним партнером. Коли ж російський політичний маятник знову хитнеться у бік єльцинів, собчаків і чубайсів, комплементарність Москви лише зросте.
Гіпотетична нова Росія, яка сьогодні відвідує заклади типу музею Єльцина або ж навіть виходить на вулиці з акціями протесту проти “Димона”, становить для Києва не меншу небезпеку, аніж сучасна, путінська. Зрештою, поділ між ними умовний. Цілком імовірно, що перехід від путінської Росії до нео-єльцинської відбудеться так само планомірно, як відбувався перехід від єльцинської до путінської. Українське бачення Росії має радикально відрізнятися від бачення глобалістських сил.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
Топ за тиждень
Популярне
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16100
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5625
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4066
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2654
Контакти
E-mail: [email protected]