Знову про «колекторів»
Новий різновид «чудотворців кризової доби» - так звані «колектори», що обіцяють своїм клієнтам (здебільшого – банкам) ефективне стягнення прострочених боргів, в основному, «позасудовими методами». Якщо вірити рекламі «колекторських фірм», їм відомі чарівні
Новий різновид «чудотворців кризової доби» - так звані «колектори», що обіцяють своїм клієнтам (здебільшого – банкам) ефективне стягнення прострочених боргів, в основному, «позасудовими методами». Якщо вірити рекламі «колекторських фірм», їм відомі чарівні слова та секретні закляття, страшні та одночасно цивілізовані, що змушують боржників платити без судового рішення. Екстрасенси відпочивають! До цих казочок можна було б не ставитися серйозно ні банкам ні, тим більше, боржникам.
Адже боржник у випадку будь-яких спроб кредитора чи «колектора» вийти за межі процедур, встановлених законом та договором, може сміливо викликати міліцію та заявляти про скоєння злочину, передбаченого статтею 355 Кримінального кодексу. (Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань). На тому скоріше за все, і скінчиться.
Однак віра в чудеса непереборна. А тому до «колекторів», як свого часу до телевізійних цілителів чи МММ, деякий час ставитимуться серйозно.
Банки найматимуть, міністри заперечуватимуть.
Знову скажу, що я маю на увазі наших доморощених «колекторів», а тому ставлю це слово в лапки. За кордоном, у тих же США, «колекторська діяльність» (DebtCollection Practice, DebtCollector) законодавчо визначена і врегульована. При цьому метою регулювання є встановлення рамок дозволеного. Тобто відповідне законодавство визначає, які дії щодо переконання боржника заплатити є допустимими, а які навпаки.
А от діяльність наших «колекторів» - один великий знак запитання. По-перше, звідки вони взялися? Де у нас готують «спеціалістів з юридичною та психологічною підготовкою», які «вміють тримати діалог» і т.п.? На одноденних семінарах?
По-друге, а що, власне, пропонують вітчизняні колектори? Цілий букет іншомовних слів:
- reminder service(буквально – послуга нагадування);
- softcollection(буквально – м’яке стягнення);
- hard collection (буквально – жорстке стягнення);
- legalcollection (буквально – законне стягнення).
Аналіз інформації сайтів кількох компаній, що називають себе «колекторськими», показує, що абсолютно нічого нового за вищевказаними англомовними термінами немає.
Тобто, немає нічого такого, чого раніше не робили і зараз не роблять працівники банків і залучені банкам юристи і адвокати, що «колекторами» себе не називають.
І раніше боржникам нагадували про прострочення, хоча не називали це reminder service. І раніше боржникам телефонували і писали листи з пропозицією терміново погасити заборгованість(softcollection), переконували їх сплатити борг під час бесід, нагадуючи про можливі штрафні санкції, хоча й не називали це hardcollection. І раніше подавали до суду, хоча не називали це legalcollection.
У пресі багато говорять, що «колектори» пропонують «ще дещо», не зазначене відкритій рекламі. Але це «ще дещо» є нічим іншим, як різновидами психологічного тиску, а то і чимось більш серйозним, передбаченим Кримінальним кодексом.
Отже, власникам та топ-менеджерам банків та інших компаній, що мають дуже актуальну у теперішній кризовий час потребу у стягненні прострочених заборгованостей у великої кількості боржників, слід оцінювати не тільки економічну ефективність співпраці з компаніями, що називають себе «колекторськими», але й додаткові ризики.
По-перше, на мою думку дуже можливою є практика залучення «колекторів» без дійсної наявності у кредитора потреби у зовнішній допомозі, а за «відкати» на користь певних працівників кредитора. Адже, як сказано вище, якихось особливих знань і умінь колектори не мають. Тому завдання стягнення боргів цілком здатні вирішувати співробітники банків, тим більше, що у зв’язку з кризою роботи у них поменшало. А з комісійних у 15-40 відсотків (за повідомленнями преси) «колектор» завжди зможе виділити ласий шматок. Адже значна частина боргів так чи інакше сплачуватиметься.
По-друге, посадовим особам кредитора слід мати на увазі можливість зненацька отримати статус співучасника злочину, передбаченого, наприклад, статтею 182 Кримінального кодексу(Порушення недоторканності приватного життя) чи 355 (Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань). Хто їх, тих «колекторів», знає?
І, нарешті, по-третє, слід не забувати, що запозичені «колекторами» закордонні методики часом навіть шкодять інтересам кредитора в умовах українських реалій і українського ж законодавства. Так, багато «колекторів» на своїх сайтах стверджують, що звернення в суд є «крайнім заходом». Це звичайно не дивно, адже серед «колекторів» багато «талантів без юридичної освіти». Тобто телефонувати і лякати вони ще якось уміють, а підготувати позов – не завжди. А подати позов в Україні не така складна і не така дорога справа. В той же час, швидкість розгляду позовних матеріалів у нашій судовій системі така, що втрачати час ой як не можна! Бо поки «колектори» будуть по-модньому розбиратися з боржником своїми «досудовими ноу-хау», час спливатиме. Поки з’ясується, що без суду не обійтися, поки позов подадуть, поки розглянуть. Може статися, що державному виконавцю навіть і з виконавчим документам робити буде нічого.
Який же з усього сказаного висновок? А простий. Досить чекати чудес та заклинати проблеми іншомовними словами. Просто слід намагатися якомога краще робити кожному свою справу.
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 737
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 378
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 215
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 35494
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 34185
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25825
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8339
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7945