Доцільність не допуску податкової на перевірку платника податку
Правові наслідки не допуску податкового органу на перевірку платника податку. Доцільність оскарження наказу контролюючого органу про перевірку.
14 квітня 2016 року у справі № К/800/23750/15, 25 травня 2016року у справі № К/800/27304/14 та 05 жовтня 2016 р. у справі №К/800/38754/15 колегія суддів Вищого адміністративного суду України встановилаказала на наступне: «Згідно правової позиції Верховного Суду України,визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі № 21-25а10, платник податкуякий вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодонього, має захищати свої права шляхомне допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщож допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду всуді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства,дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Таким чином, позови платниківподатків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначенняперевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/абопроведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесеннясудового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу доспірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповіднихпозовів має бути відмовлено.»
ВАЖЛИВО: Необхідно вказати, що наслідки «не допускупосадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки» передбачені підпунктом94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Зокрема відповідно до статті 94 Податковогокодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковимспособом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначенихзаконом.
Відповідно до положень підпункту 94.2.3пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України у разі, якщо платникподатків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявностізаконних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органудержавної податкової служби податковим органом може бути застосовано арешт майна.
Згідно з підпунктом 94.6.2 пункту 94.6статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платникаподатків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органудержавної податкової служби до суду.
ВИСНОВОК 1: Отже, «не допуск посадових осібконтролюючого органу до спірної перевірки» це дуже сумнівний спосіб захистуінтересів платника податку, адже він: а) зовсім не діє у випадку проведенняневиїзної перевірки; б) може призвести до арешту майна підприємства; в) арештурозрахункових рахунків підприємства і, як наслідок, г) до повноїпаралізації роботи платника податку.
Між тим, враховуючи революційний правовийвисновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 року усправі № 21-425а14 деколегія суддів зазначила: «…аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансупублічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняттяконтролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальнихпозапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказупро проведення перевірки. З наказом про перевірку,відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бутиознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконаннявимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПКУкраїни (Документальнапозапланова перевірка здійснюється …отримано податкову інформацію, що свідчитьпро порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цимКодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючіоргани, якщоплатник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження наобов'язковий письмовий запит контролюючого органу… протягом10 робочих днів з дня отримання запиту) призводить до визнанняперевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої», «недопуск посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки» є неактуальним(!!!).
Аналогічна правова позиція щодозастосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегієюсуддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України упостанові від 16 лютого 2016 року (справа № 826/12651/14).
Більше того, Верховний суд України09.02.2016 р. у справі 826/5689/13-а підтверджуючи вищевикладену позицію вказавна наступне: «незважаючи на проголошену пунктом79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під часпроведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бутиприсутнім. Такийвисновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.
ВИСНОВОК 2: З наказом про перевірку, відомостями продату та місце її проведення платник має бути ознайомлений у передбаченийзаконом спосіб до її початку, а також має право бути присутнім під час їїпроведення.
Більше того, право платника оскаржуватирішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього незалежить від виду перевірки.
P.s. само по собі відправлення наадресу позивача наказу про проведення перевірки, а також направлення, не єпідставою для висновку щодо дотримання податковим органом порядку призначеннята проведення документальної позапланової перевірки, передбаченого статтями 78,79 ПК України.
Тобто, для вирішення питання щодоправомірності проведення спірної перевірки з'ясуванню у справі підлягаютьй обставини щодо належного повідомлення позивача про її проведення у відповідності до вимог ПК України. (Вищий адміністративнийсуд України від 07 вересня 2016 р. справа № К/800/5045/16).
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 709
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 145
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 130
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 96
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 8026
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 6904
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6583
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5053
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 4558