Ініціативи пана Гетманцева нищать не тільки бізнес, але і рейтинг Президента Зе
Податкова політика
Глава Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев — головний ініціатор тотальної фіскалізації, введення так званих РРО (реєстратори розрахункових операцій), які є грубим та незграбним тиском на малий і середній бізнес (МСБ) та ФОПів.
Фіскалізацію планували впровадити з 1 січня 2020 роком під слушним приводом — щоби збільшити доходи держбюджету. Причому це пропагувалося під приводом, що, мовляв, цього вимагає від української влади МВФ. Це взагалі стала звичка наших можновладців “вішати” на західних партнерів Україні всі свої непопулярні та, часто густо, непрофесійні та незграбні рішення.
Правда, в МВФ провели дослідження і прийшли до висновку, що немає доведеного зв'язку між фіскалізація і зростанням збирання доходів. Більш того, вони чітко наголошують, що впровадження електронних фіскальних приладів “може бути ефективними лише у тому випадку, якщо вони є частиною комплексної стратегії підвищення відповідності, яка чітко визначає ризики для різних сегментів платників податків та передбачає заходи щодо пом'якшення цих ризиків”.
Таким чином, пан Гетманцев душить МСБ та ФОПи примусовою фіскалізацією без будь-яких гарантій збільшення надходжень до держбюджету. Навіть без урахування очевидної економічної істини, що роль та значення МСБ в економіці визначається зовсім не обсягами податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів. Вони забезпечують робочі місця та джерело доходів для мільйонів найманих осіб та членів їхніх родин. І потім, купуючи товари та послуги, вони, через сплату ПДВ та акцизів в їхній ціні, формують основну частину податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.
За розрахунками Держрегуляторної служби мінімальна вартість фіскалізації складає 7,6 тис. грн. на одного підприємця. Це непід'ємне фінансове навантаження в умовах постійних карантинних обмежень (так звані «карантинні» 8 тис. грн. допомоги ФОПам якраз і були б витрачені на фіскалізацію). У масштабах країни — йдеться про додаткові 8,5 млрд. грн, які МСБ та ФОПи мають витрати на РРО.
Але питання не тільки у витратах при впровадженні РРО. Це лише привід для перевірок, у ході яких податкові інспектори знайдуть привід для вимагання грошей у МСБ та ФОПів. Глава Комітету не може цього не розуміти.
Введення РРО відклали до 1 січня 2022г, але пан Гетманцев сповнений бажання дотискати МСБ і ФОПи.
Ця ініціатива глави парламентського комітету додатково ускладнить ситуацію, яка і так для багатьох представників МСБ і ФОПів є катастрофічною в результаті непродуманих та неефективних карантинних обмежень. До того ж, варто розуміти, що внаслідок повного провалу владою вакцинації населення (банально немає і не буде цього року чим робити щеплення), нас щонайменше двічі неминуче чекає впровадження жорстких карантинних обмежень — наприкінці осені цього року і навесні наступного. Від яких найбільше потерпають саме МСБ та ФОПи.
Враховуючи, що пан Гетманцев не приховує своїх українофобних поглядів, які дуже часто збігаються із заявами та діями одіозного Олександра Дубінського, видається, що його ініціативи — це не тільки відображення його “своєрідного” розуміння економіки та економічних закономірностей, це ще і свідома дискредитація української державності та української влади як такої, поза залежності від того, хто в ній президент чи прем'єр-міністр. Не секрет, що багато з тих, хто голосував за Президента Зе — це представники МСБ та приватні підприємці. Наполегливі, але дуже сумнівні з точки зору професійності та адекватності, дії пана Гетманцева нищать не тільки їх, але і рейтинг Президента Зе. Не бачити цей взаємозв'язок стає вже просто неможливо, враховуючи результати соцопитувань різних соціологічних центрів. Схоже, єдиний, хто цього ще досі не розуміє — це наш видатний діяч сучасності.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 241
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 77
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 73
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 71
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 23934
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6375
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2531
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2275
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 2071