Регресний позов страховика до страхувальника
Регресний позов страховика до страхувальника: суперечливість судових рішень з причин недосконалості Закону.
Напевно кожний юрист, який практикується на вирішенні спорів, що виникають з дорожньо-транспортних пригод, стикався із регресним позовом страхової компанії до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу. Загальне право на регрес, тобто право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, на зворотню вимогу до винної особи закріплене в ст. 1191 Цивільного кодексу України. У сфері автоцивільної відповідальності право страховика на регрес передбачено пунктом 38.1 статті 38 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон №1961-IV). Цією статтею Закону встановлені випадки, при яких страхова компанія після виплати потерпілому у ДТП страхового відшкодування має право вимагати у винуватця ДТП компенсації понесених витрат у розмірі сплаченого страхового відшкодування.
Підпунктом «ґ» пункту 38.1 статті 38 Закону №1961-IV передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право пред’явити регресний позов до страхувальника у випадку, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Задовольняючи позови страховиків з цієї підстави суди виходять із невиконання водієм встановленого обов’язку письмово повідомити страхову компанію про ДТП у 3-х денний строк. Однак проблема у тому, що із прийняттям ще в 2011 році Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», статтю 33 Закону № 1961-IV було доповнено, у зв’язку із чим обов’язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП було викладено уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону № 1961-IV. Проте вказані зміни щодо нумерації зазначеного підпункту до статті 38 цього Закону внесені не були. Результатом недосконалості Закону № 1961-IV на сьогоднішній день є велика кількість суперечливих рішень судів з приводу стягнення коштів в порядку регресу з підстави несвоєчасного повідомлення про страховий випадок. Іншими словами, одні суди при розгляді таких справ просто не беруть до уваги помилку законодавців та задовольняють регресні позови, керуючись правовими позиціями та роз’ясненнями Верховного Суду України, а інші відмовляють в їх задоволенні, оскільки з точки зору «букви закону» вони є безпідставними.
Слід уяснити, що коли два різні суди чи судді застосовують одне й те саме положення закону протилежним чином, це прямо порушує один із ключових принципів верховенства права, оскільки право є вищим ніж розсуд осіб, які застосовують правові норми. Це означає, що, як мінімум, в одному із цих випадків суд діяв не відповідно до закону і принципу верховенства права. Тільки одностайна інтерпретація закону за однотипними казусами може бути правильною, а не підміна закону власними ідеями й волею окремих суддів.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32171
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 29992
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25130
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8231
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7483