Отримати субсидію буде складно
Приводів для відмови в отриманні субсидій побільшає
Нещодавно Уряд підтримав черговий проєкт постанови про посилення вимог адресності надання житлових субсидій. Приводів для відмови громадянам в отриманні субсидій побільшає.
Щоразу вимоги для отримання субсидій стають все більш жорсткішими і складнішими. Мета - зменшити кількість субсидіантів і відповідно скороти бюджетні витрати на субсидійні виплати.
До речі, якщо станом на грудень 2017 року майже 7 мільйонів українських домогосподарств отримували субсидії, то цього року їх кількість скоротили до 3 мільйонів.
Новою постановою передбачені додаткові обмеження, зокрема, підставою для відмови в отриманні субсидії може стати наявність банківських депозитів, купівля валюти, одноразові покупки, перетин кордону…
Разом з тим, з офіційних документів Уряду не зрозуміло про які саме параметри обмежень йдеться. Залишається купа неясностей, немає відповідей на запитання:
- Чи факт наявністі доходів від депозитів та дивідендів від цінних паперів є приводом для відмови, чи йдеться про зменшення на цю суму субсидійних виплат?!;
- Яка межа доходу від депозитів і цінних паперів, що є підставою для відмови?! Наприклад, пенсіонер має маленький депозит і дохід від нього кілька сотень чи тисяч гривень на рік, що є неспівмірним із вартістю житлово-комунальних послуг за рік;
- Що з купівлею іноземної валюти та дорогоцінних металів? Якщо людина купила 100-200 доларів або золотий ланцюжок, чи буде це підставою для скасування субсидій, а як це відслідкувати?;
- А щодо поїздок за кордон?! До прикладу, людина може виїжджати до родичів чи на лікування проплачене благодійними організаціями – це ж не обов’язково виїзди з метою заробітку чи дорогого відпочинку.
Незрозуміло також рішення Кабміну щодо скасування діяльності та повноважень комісій, що працюють при місцевих органах влади та призначають субсидії в окремих нестандартних і виняткових випадках. Наприклад, після втрати майна через пожежу чи коли відносно забезпечена сім’я залізила у борги, через дороге лікування когось із членів родини.
Урядовці, очікують, що нова постанова дозволить скоротити кількість субсидіантів ще тисяч на 300 і заощадити на субсидіях декілька міліардів гривень.
Проте, посилення вимог до отримувачів субсидій може не стільки вдарити по “багатих шахраях”, які прикидаються “бідними”, скільки по тих, кому справді важко обійтися без допомоги держави.
До речі, суттєве скорочення субсидіантів більше ніж в два рази за останні роки, відбулося, переважно, за рахунок заробітчан. Адже, за однією з умов, родина втрачає право на субсидію, якщо упродовж 60 діб хтось із її членів не сплачує єдиний соціальний внесок (якщо тільки офіційно не оформлений як безробітний). А люди, котрі тимчасово або постійно працюють за кордоном, фізично не мають можливості сплатити ЄСВ.
І це при тому, що держава мала б навпаки бути вдячною заробітчанам, які щороку переказують в Україну понад $12 млрд, що підтримує наші економіку й валюту значно більше, аніж кредити від міжнародних фінансових інституцій.
Те ж стосується пенсіонерів та малозабезпечених людей з невеликими доходами, котрі отримали у спадок розпайовані земельні наділи. Насправді ця земля може не приносити їм жодного прибутку. Тим не менше, формально це є підставою для позбавлення такої родини права на субсидію.
В той же час субсидії – тягар для держбюджету. Щороку на них ідуть десятки мільярдів бюджетних гривень. Тож намагання урядовців скоротити бюджетні витрати цілком зрозумілі. Але для того, щоб розв’язати цю проблему, треба владі кардинально змінювати підхід: збільшуючи через розвиток національної економіки доходи населення. Таким чином, все більше домогосподарств могли б самостійно впоратися з оплатою “комуналки”.
Середньостастична європейська родина, скажімо, витрачає не більше 10% сукупного сімейного доходу на оплату житла й комунальних послуг. У нас цей показник сягає 35%. Коли й в Україні він знизиться до “цивілізованих” параметрів, субсидії населенню не знадобляться. Досягнути цього можна, або зменшивши тарифи, щоб вони були підйомними для сімейних бюджетів, або суттєво збільшивши доходи громадян, аби ті могли самостійно розв’язувати побутові проблеми й не просити милостиню в держави.
- Пристань для Ocean-у Євген Магда вчора о 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер вчора о 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 15.05.2025 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 15.05.2025 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
-
Один російський Су-35 змусив НАТО відступити. А якби поруч були українські морські дрони
Думка 25655
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 8208
-
Переговори у Стамбулі: Кремль зі старту намагається занизити ставки
Думка 6389
-
Путін показав, що йому комфортно у багні, з якого його витягував Трамп
Думка 6279
-
Виживання через загибель. Війна стала одним з головних засобів заробітку для росіян
Думка 5204