Запобіжні заходи у господарському процесі як дзеркало українського за
Зміни до Декрету КМУ «Про державне мито», що стосуються встановлення розміру державного мита за подання заяви про вжиття запобіжних заходів, протягом 7 років так і не були внесені. Як наслідок, маємо ситуацію, коли господарський суд може одне і те
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності» № 850-IV від 22 травня 2003 року (надалі – «Закон №850-IV» або «Закон») ГПК України був доповнений розділом «Запобіжні заходи». Цей Закон набув чинності 25 червня 2003 року («Урядовий кур'єр», 25.06.2003, № 115).
Згідно ст. 43-3 ГПК України в редакції Закону № 850-IV до заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі. Але на момент прийняття Закону Декретом КМУ «Про державне мито» розмір державного мита за подання заяви про вжиття запобіжних заходів не був передбачений. Відсутність доказів сплати державного мита є підставою для залишення вказаної заяви без руху та наступного її повернення заявнику (ст. 43-5 ГПК України).
Таким чином, для реалізації Закону № 850-IV необхідно було внесення відповідних змін до Декрету КМУ «Про державне мито».
За звичайною практикою, згідно прикінцевих положень Закону № 850-IV Кабінету Міністрів України протягом 6 місяців було доручено забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації вказаного Закону…
10 червня 2004 року президія Вищого господарського суду України зазначила, що оскільки Декретом КМУ "Про державне мито" не передбачено розміру ставок державного мита із заяв про вжиття запобіжних заходів, то до внесення відповідних змін до названого Декрету у господарського суду немає правових підстав для винесення ухвали про залишення такої заяви без руху у зв'язку з тим, що її не оплачено державним митом ( п. 11 рекомендації президії Вищого господарського суду України № 04-5/1107 від 10.06.2004 р.).
Минуло більш, як 7 роківз дати прийняття Закону… Зміни до Декрету КМУ «Про державне мито», що стосуються встановлення розміру державного мита за подання заяви про вжиття запобіжних заходів, так і не були внесені.
Як наслідок, маємо ситуацію, коли господарський суд може одне і те ж саме питання вирішити по-різному:
1) залишити заяву про вжиття запобіжних заходів без руху у зв'язку з тим, що її не оплачено державним митом (ст. 43-5 ГПК України);
2) прийняти заяву про вжиття запобіжних заходів без доказів сплати державного мита, оскільки його розмір не передбачений законодавством, що підтверджено президією Вищого господарського суду України;
3) прийняти заяву про вжиття запобіжних заходів з доказами сплати державного мита за подання позовної заяви.
Вказана ситуація правової невизначеності, на мій погляд, є однією із умов для корупції.
Риторичне питання: кому це вигідно?
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко вчора о 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко вчора о 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? Ольга Оніщук 14.04.2025 13:00
- Що робити під час обшуку на підприємстві: поради адвоката для бізнесу Сергій Пагер 14.04.2025 09:39
- Нація вбивць Георгій Тука 14.04.2025 08:43
- Час переосмислювати підходи: що НБУ може взяти з робіт Олів'є Бланшара? Олексій Бахтінов 14.04.2025 00:48
- Как продлить загранпаспорт за границей без военного билета: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 13.04.2025 20:52
- Відповідність як основа для ефективного функціонування освітніх закладів в сучасних умовах Сергій Пєтков 13.04.2025 20:13
- Суд захистив частину землі дружини від боргу чоловіка. Відповіді на питання від адвоката Павло Васильєв 12.04.2025 20:11
- Роботодавцю відмовлено в стягненні шкоди з працівника Артур Кір’яков 12.04.2025 13:18
- Один рік як межа: чому строк дії договору може зруйнувати правові відносини Світлана Приймак 11.04.2025 20:06
- Закон – один для всіх! Але, це не точно Георгій Тука 11.04.2025 17:17
- Поширеність ментальних розладів в Україні: що це означає для ринку праці? Ольга Малахова 11.04.2025 13:48
-
Завод Порошенка-молодшого першим в Україні почав варити цукор із сиропу
Бізнес 31418
-
Вперше в історії українка стала володаркою титулу "Міс США-2025": фото
Життя 21065
-
Позіхання може бути небезпечним сигналом дефіциту сну: експерти пояснюють чому
Життя 12907
-
Найбільший європейський виробник ракет отримав замовлення на сім років наперед
Бізнес 12873
-
Нардеп: Болгарія запропонувала переглянути вартість реакторів для ХАЕС
Бізнес 11098