Щодо компенсації збитків підприємств у національних і міжнародних судах
2-3 червня 2022р. відбувся онлайн-марафон «Як бізнесу жити й працювати в період та після війни?» В якості спікера виклав окремі питання щодо судових варіантів компенсації збитків.
За результатами мого виступу на онлайн-марафоні «Як бізнесу жити й працювати в період та після війни?» (02-03.06.2022р). - організатор LEADERSHIP IN LAW, - хочу поділитись напрацюваннями щодо можливих судових варіантів компенсації українським підприємствам збитків, завданих військовою агресією рф:
✅ Подання позовів до національних судів, - використовуючи правову позицію Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19.
Зокрема, Верховний Суд зазначив про те, що починаючи з 2014 року відсутня необхідність у направленні до посольства рф в Україні запитів щодо згоди рф бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням рф збройної агресії проти України та ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави; а починаючи з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й у зв'язку із розірванням дипломатичних зносин України з рф.
Також з огляду на те, що в Україні введено воєнний стан у зв'язку з триваючою повномасштабною збройною агресією рф проти України, чим порушено її суверенітет, - отримання згоди рф бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.
✅ Подання позовів до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Водночас треба мати на увазі таке, - є Резолюція ЄСПЛ від 22.03.2022р. ро наслідки припинення членства російської федерації у Раді Європи у світлі статті 58 Європейської конвенції з прав людини, - росія перестає бути договірною стороною згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з 16 вересня 2022 року.
Отже, з вказаної дати ЄСПЛ не буде повноважним розглядати позови до рф.
✅ Звернення до Міжнародного кримінального суду, - який здійснює розслідування та судовий розгляд справ щодо осіб, обвинувачених у важких злочинах: геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності.
У такому разі додатково фіксуються факти вчинення злочинів по відношенню до права власності компаній.
✅ Звернення до Міжнародного інвестиційного арбітражу.
На теперішній час є цікава судова практика за позовами українських підприємств до рф. Так, 02.05.2018р. міжнародний арбітражний суд у справі Everest Estate та інші проти рф виніс рішення, в якому встановив відповідальність російської федерації за порушення прав 18 українських компаній та однієї фізичної особи за українсько-російським двостороннім інвестиційним договором (угода між Кабінетом Міністрів України та урядом російської федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27.11.1998р.) та присудив позивачам компенсацію у розмірі 159 млн доларів (за повідомленням Global Arbit ration Review).
Справа стосувалась незаконної експропріації нерухомості українських підприємств після анексії Криму російською федерацією у березні 2014р.
✅ Подання позовів до окружних судів на території Сполучених Штатів Америки про стягнення збитків з рф (за рахунок активів рф на території США), - у разі прийняття законопроекту Конгресу США H.R. 7205 «The Ukrainian Sovereignty Act».
ВАЖЛИВО! На теперішній час, до моменту подання позовів, рекомендується збирати якнайбільше доказів про завдані збитки: фото- та відеоматеріали, в яких повинні бути зафіксовані факти руйнування об’єктів нерухомого майна підприємств, акти обстеження пошкоджених виробничих будівель, цілісних майнових комплексів, довідки, експертні висновки про суму завданих збитків чи відповідні технічні звіти, акти про пожежі, аудиторські висновки про неотримані фінансові доходи (упущену вигоду компаній), витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань та інші документи відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суб’єктів господарювання, що складені в межах їх повноважень.
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1132
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 143
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 114
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8332
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 5806
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 5661
-
Найбільша приватна авіакомпанія Росії скасувала частину рейсів: немає запчастин до літаків
Бізнес 3752
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3732