Ринок нерухомості в умовах карантину
На період дії карантинних заходів велика кількість продавців та покупців об’єктів нерухомості увійшли у цей особливий проміжок часу з незавершеними угодами.
На період дії карантинних заходів велика кількість продавців та покупців об’єктів нерухомості увійшли у цей особливий проміжок часу з незавершеними угодами.
Зокрема, зупинені будівельні роботи щодо так званих «первинних» об’єктів нерухомості (багатоквартирних житлових будинків, офісних приміщень, торгових комплексів та ін.). Як наслідок, немає можливості вчасно ввести в експлуатацію дані будівельні об’єкти та передати у власність інвесторам за попередньо укладеними договорами. Стосовно «вторинних» об’єктів нерухомості (зареєстрованих на праві власності і готових до продажу житлових і нежитлових приміщень), - власники / продавці нерухомості не мають можливості своєчасно отримати у державних органах та установах необхідні документи для нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
З іншого боку, покупцями об’єктів нерухомості у більшості випадків остаточно не завершені фінансові розрахунки з власниками / продавцями нерухомого майна.
В зв’язку з наведеною ситуацією у подальшому слід очікувати можливі позови до судів як з боку продавців, так і з боку покупців нерухомого майна.
Для здійснення юридичного захисту продавця чи покупця нерухомого майна, - необхідно підготувати документи, які зможуть підтвердити, що невиконання умов договору купівлі-продажу нерухомості виникло саме через наявність форс-мажорних обставин. Одним з таких документів може бути відповідна довідка (сертифікат) Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин.
Згідно п. 6.1. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014р. № 44(5), - підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин, перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Надані до Торгово-промислової палати України документи повинні свідчити про:
– надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін);
– непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов’язання або до настання відповідного обов’язку);
– невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків);
– причинно-наслідковий зв’язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов’язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
З цією метою варто збирати на теперішній час усі докази, документи, які підтверджують вплив карантинних заходів (пов’язаних з COVID-19) на можливість виконання договорів у сфері нерухомості.
Отже, встановлення і належне засвідчення обставин форс-мажору може звільнити у разі необхідності продавця чи покупця нерухомого майна від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов’язань.
- Нехтування сигналу "Повітряна тривога" суддями і прокурорами - під час ракетних атак Лариса Криворучко 00:21
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко вчора о 21:03
- Справа на мільярд Євген Магда 07.02.2025 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін 07.02.2025 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова 07.02.2025 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 267
- Справа на мільярд 96
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 95
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 75
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 3392
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 3117
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2284
-
Верховний суд відмовився скасувати приватизацію Укртелекому
Бізнес 1842
-
У Балтійському морі пошкоджено підводний російський кабель
Бізнес 1497