Електроскутери, самокати, моноколеса та гіроборди: що з цим усім робити?
Нещодавно Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №3023, завдання якого – врегулювати у правовому полі статус легкого електротранспорту.
Чому це важливо?
Уся законотворчість повинна базуватися на реаліях. Це ненормально, коли держава не бачить того, що відбувається в житті суспільства. А відбувається ось що: нашими дорогами, тротуарами і скверами їздить транспорт, який може розвивати швидкість до 80 кілометрів на годину. І водіїв цього транспорту для закону фактично немає. Тобто вони начебто є, але закон їх не бачить.
Як наслідок, у водіїв моноколес, електросамокатів, гіробордів ані жодних прав, ані жодних обов’язків. А з огляду на той факт, що наявна транспортна інфраструктура не здатна ефективно задовольнити потреби жителів за допомогою «класичних рішень», таких як власна автівка, автобус чи навіть метро, то люди дедалі більше тяжіють до сучасного «легкового» транспорту. Тим паче, що переваг у такого транспорту більше ніж достатньо, аби жителі міст і надалі хотіли ним користуватися: мобільність, дешевизна експлуатації, екологічність. Єдина проблема – безпека.
Тому перша мета, яку ми переслідуємо цим законопроєктом, – захистити всіх учасників дорожнього руху, бо, погодьтеся, водій транспорту, який здатен розвивати швидкість понад 50 кілометрів на годину, може бути і причиною серйозних ДТП, і ризикувати опинитися поза законом, якщо постане перед несправедливим ставленням до себе з боку водіїв автівок.
Тому окреслені чіткі правила допоможуть і водіям автівок розуміти, як реагувати на дорозі на легкий електричний транспорт, і зобов’яжуть водіїв електротранспорту дотримуватися встановлених правил.
Усе це – питання життя, здоров’я та безпеки людей на дорогах. Ми повинні працювати в цьому напрямку, бо статистика в нас дуже невтішна: у 2019 році на дорогах України сталося 160 тисяч 675 аварій. Серед них у 26 тисячах 52 ДТП були жертви або постраждалі. Так, за рік у ДТП загинули 3 тисячі 454 людини, ще 32 тисячі 736 були травмовані.
Між іншим, зазначу, що зі зростанням тенденції користування персональним легким електротранспортом, у деяких країнах Європи, наприклад, у ФРН і Франції станом на сьогодні вже були прийняті чіткі передбачувані правила для всіх.
Що ми змінюємо?
Ми встановлюємо нашим законопроєктом, що електротранспорт має бути справний, обладнаний світлоповертачами та, якщо це передбачено розробниками, звуковим сигналом; люди, які керують персональним електротранспортом у темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості, зобов’язані мати увімкнену фару або ліхтар; не можна пересуватися на транспорті у стані алкогольного сп’яніння та під час руху користуватися мобільними телефонами, тримаючи їх у руці.
На мою думку, це той мінімум, із якого варто почати. Адже дотримання цих, здавалось би, мінімальних правил може врятувати не одне життя.
Тобто ми розраховуємо, що прийняття поданого проєкту закону безпосередньо підвищить безпеку користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів, пішоходів, чітко та передбачувано врегулює права й обов’язки нової категорії учасників дорожнього руху та зменшить кількість дорожньо-транспортних пригод за їх участі.
Наразі законопроєкт готується до другого читання, ми збираємо коментарі всіх авторитетних громадських організацій, активістів, користувачів легкого електричного транспорту та доопрацьовуємо наш концепт. Ми всіх чуємо, з усіма відкриті до комунікації. Ключове – робота в цьому напрямі триває і ми робимо все для того, аби наші дороги ставали безпечнішими.
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 746
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 381
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 215
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 36715
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 35620
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8388
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 8084
-
Тігіпко купує третій банк
Фінанси 6634