Эпоха Сноудена
Пять лет назад, в июне 2013 года, в корне изменилось отношение людей к своей интернет-жизни. The Guardian начали публиковать материалы Эдварда Сноудена.
Пять лет назад, в июне 2013 года, в корне изменилось отношение людей к своей интернет-жизни. The Guardian, The Washington Post, The New York Times и Der Spiegel начали публиковать материалы Эдварда Сноудена. Он раскрыл факт слежения в 60 странах за более чем миллиардом человек правительствами 35 стран. Стала доступной информация о программе PRISM, включающей в себя массовую слежку за переговорами американцев и иностранных граждан посредством телефона и Интернета.
Сноуден утверждал, что PRISM позволяет АНБ просматривать электронную почту, прослушивать голосовые и видеочаты, просматривать фотографии, видео, отслеживать пересылаемые файлы, узнавать другие подробности из социальных сетей. В программе PRISM принимают участие Microsoft (Hotmail), Google (Gmail), Yahoo!, Facebook, YouTube, Skype, AOL, Apple и Paltalk. Конечно, даже сейчас можно встретить людей, которые рассуждают в духе “Кому я нужен? – Следить за мной”. Но как показали недавние скандалы с FB (с Cambridge Analytica и производителями мобильных устройств), нужны вы не только спецслужбам, но и бизнесу.
После 2013 года в повседневный обиход начали входить vpn-сервисы, мессенджеры и электронная почта со сквозным шифрованием, шифрование с нулевым доступом начали применять в “облаках”. Часть из таких сервисов до этого использовались крупным бизнесом для предотвращения промышленного шпионажа, а часть была создана на фоне откровений Сноудена. Пять лет назад, для рядовых пользователей такие сервисы были труднодоступными, их было мало. Сегодня же инструментов обеспечения безопасности для обычного пользователя предостаточно, и уже сам человек, обладая полнотой знания о слежке в интернете, выбирает – желает он защититься или нет.
Это ситуация практически сразу начала обретать и законодательное отражение: в мае 2015 года Совет по правам человека Организации Объединённых Наций представил отчет заседания, посвященного анонимности и шифрованию в интернете. Главный вывод документа: возможность анонимного пользования интернетом и использование шифрования личных данных и средств коммуникации необходимы и должны расцениваться, как часть прав человека. Отсюда два простых вывода: во-первых, существование маргинального меньшинства (злоумышленников) не дает государствам права следить за всеми пользователями; во-вторых, если я отправляю сообщение, то прочитать его должен только тот человек, которому оно адресовано. И новый Общий регламент по защите данных (GDPR) следует воспринимать как, в том числе, ответ на полученную от Сноудена информацию.
Государство всегда будет стремиться ограничить приватность человека, в то же время человек всегда будет стараться уйти от ограничений. Технологии анонимизации и шифрования сегодня переживают свой расцвет и связано это с тотальными попытками, как государства, так и коммерческих компаний не просто следить за пользователями, но и использовать в своих, иногда не самых лучших, целях. Сегодня важно признавать – все, что мы знаем о слежке в интернете, мы знаем, благодаря Сноудену.
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 04.07.2025 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 04.07.2025 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 04.07.2025 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 04.07.2025 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Готують підвищення тарифів для населення 417
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 348
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 331
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 330
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 154
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
18775
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 9725
-
BlackRock припинив пошук інвесторів для відновлення України – Bloomberg
Фінанси 7262
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6764
-
Перевтілення Будди та нагляд партії. 90 років боротьби далай-лами з Китаєм – що далі
5197