Енергоефективна держава: шлях до масштабної енергомодернізації житла
Експерти, партнери й донори оцінюють старт роботи Фонду енергоефективності як успішний. Однак перед державою ще стоїть цілий ряд завдань для розгортання масштабної енергомодернізації багатоповерхівок.
Вдалий старт
Вже третій рік поспіль такий унікальний державний стартап в Україні як Фонд енергоефективності, демонструє високі результати своєї роботи у складних економічних умовах.
Створена понад три роки тому установа доволі впевнено заявила про себе та презентувала українцям абсолютно новий продукт - програму “Енергодім”, за якою ОСББ отримують гранти на впровадження енергоефективних заходів у багатоповерхівках. Цей продукт щороку стає більш впізнаваним та дедалі більше користується популярністю серед громадян.
Ще один феномен Фонду - створення та налагодження ефективної роботи в унікально короткі терміни у порівнянні зі своїми аналогами в інших країнах.
За цей час ми разом із партнерами та донорами (Уряд України, Європейський Союз, Уряд Німеччини, Світовий Банк, IFC, GIZ, ПРООН) з нуля заклали міцний фундамент для стабільної роботи та сталого розвитку Фонду на десятиліття вперед.
Ми створили Фонд з урахуванням кращих міжнародних практик і відповідно до тієї концепції, яка була закладена його ідеологами: саме так, як визначено в міжнародних угодах України, щоб впроваджувалися комплексні проекти, держава бачила вимірюваний ефект, а ця система була вільною від корупції. Так, запроваджено програму “Енергодім”, розроблено стратегію та необхідні процедури, сформовано професійну команду однодумців, розрорнуто цілу екосистему проектів, які допомагають просувати продукт і розвивати ринок. Фонд пішов ще далі: запущено електронний кабінет користувача для подання заявок онлайн, створено окремий відділ для супроводу проектів та підтримки бенефіціарів, розпочато навчання для учасників ринку, розроблено альбом технічних рішень; продовжується діджиталізація, робота з громадами, оновлення процедур та популяризація Програми. На часі представлення проектів повторного використання, а в подальшому - запуск маркет-плейсу та багато іншого.
Найголовніше - Фонд отримав понад 750 заявок ОСББ на участь у програмі “Енергодім”. Загальна вартість проектів в роботі Фонду перевищила 6 млрд грн, сума грантів - понад 3,8 млрд грн, а учасниками програми модернізації житла стали 67,7 тис. українських сімей.
Це означає, що тисячі родин у модернізованих будинках вже зараз живуть у комфортних умовах та заощаджують кошти на сплаті комунальних послуг!
Потужність Фонду на старті в рази більша, ніж це було в інших країнах на початку діяльності.
Тому, можу з упевненістю сказати, що за цей період команда Фонду заклала підвалини для подальшого масштабування кількості модернізованих будинків та створення нових продуктів.
І саме Фонд енергоефективності може стати потужною платформою для розбудови вітчизняного сектору енергоефективності та формування необхідної екосистеми для його сталого розвитку. Адже, на сьогодні - це єдиний робочий інструмент реалізації Green Deal в Україні.
Майбутнє сектору енергоефективності
Однак, щоб пришвидшити розвиток сфери енергоефективності та розгорнути масштабну енергомодернізацію необхідно вирішити низку проблем галузі на рівні держави.
По-перше, держава має чітко визначитися яким шляхом рухати подальшу реформу енергоефективності.
Нещодавно Урядом України було затверджено Оновлений національний визначений внесок України до Паризької Угоди. Тому найперше, що необхідно зробити на державному рівні - це розробити Національну стратегію термореновації з урахуванням вже оновлених цілей, адже документу такого рівня в секторі енергоефективності досі не існує.
По-друге, має бути забезпечено стале фінансування. На наступний, 2022 рік для фінансування Фонду у бюджеті планується закласти суттєву суму коштів. Однак важливо, працювати над подальшим збільшенням фінансування і залученням нових донорів. Адже надані донорами кошти відповідно до угод EE4U та EE4UII завершаться уже в наступному році. А для досягнення необхідних державі потужностей необхідно інвестувати не менше 10 млрд грн щороку.
По-третє, необхідно усунути технічні бар’єри для масштабної енергомодернізації багатоквартирних будинків та надто детальну зарегульованість процедур. Для вирішення цього питання необхідна низка спрощень, що потребує внесення необхідних законодавчих змін. Такі зміни ще у 2019 році розроблені фахівцями Фонду та передані на узгодження в Мінрегіон. Очікуємо реєстрації законопроекту в Парламенті і його швидке проходження.
По-четверте, сформувати конкурентний та динамічно розвинутий ринок.
Насамперед, мова йде про відновлення інституту проектних менеджерів, що надають ОСББ послуги з професійного супроводу проектів енергомодернізації будівлі. Це своєрідна точка опори для багатьох ОСББ, яким не вистачає знань у технічній, фінансовій та юридичній сферах у процесі реалізації енергоощадних проектів.
Саме проектний менеджер надає таку підтримку та супровід проектів, 70% послуг якого раніше відшкодовував Фонд за умовами Програми. Подібна підтримка успішно функціонує у інших європейських країнах. Тож, вважаю, що рішення щодо припинення діяльності цих менеджерів має бути переглянуте найближчим часом. Відновлення цього інституту повинно стати додатковим драйвером розвитку сфери енергоефективності в Україні, адже сприятиме пожвавленню на ринку та збільшенню кількості енергомодернізованих будинків.
По-п`яте, знайти додаткові інструменти фінансової підтримки громадян у вирішенні енергоефективних питань.
Перед тим як прийняти рішення про приєднання до програми “Енергодім” переважна більшість ОСББ стикається з питанням: “Де взяти кошти на реалізацію енергоефективних заходів у будинку”? Це питання не втрачає актуальності, тому що рано чи пізно тарифи будуть приведені до економічно обґрунтованого рівня, що неминуче призведе до зростання вартості житлово-комунальних послуг для громадян.
Тому варто посилити роботу у цьому напрямку, щоб зменшити фінансовий тягар на плечах українців. Це може бути створення додаткових інструментів підтримки, наприклад - компенсація відсотків за кредитами, поширення програми “Доступні кредити 5-7-9” на учасників програми “Енергодім”, поворотна допомога тощо. Пропозицый багато, необхідно обрати найбільш прийнятну.
І не менш важливе - держава має активно працювати над впізнаваністю бренду програми “Енергодім”: має бути пропаганда цього продукту з огляду на його соціальну значимість. Напрацювання Фонду у цьому напрямку уже зроблені, чекаємо повної реалізації.
Масштабування
В Україні вже є приклади, де у містах розпочали енергомодернізацію цілих вулиць і районів. Серед них, зокрема, місто Новояворівськ на Львівщині, де мешканці низки багатоповерхівок на вулиці Юрія Липи успішно роблять свої оселі енергоефективними та заощаджують на комунальних послугах. Наразі у місті впроваджуються 13 проектів за програмою “Енергодім” на загальну суму 116 млн грн.
Пілотний проект за підтримки GIZ реалізується у Львові - “Енергоефективний район Львова”.
Фонд розробив концепцію “Модернізація квартами”, яка полягає у комплексному підході до модернізації будинків спільно з об’єктами централізованого теплопостачання міста у межах так званого “теплового району”. Як наслідок - міста отримають оновлену тепломережу, а громадяни - утеплені багатоповерхівки, економію в платіжках та додатковий грант від держави на термореновацію свого житла.
Пора переходити до масштабування цього досвіду на всю Україну.
Роль громад
Активніше в процес реформування та підтримки галузі повинні включатися громади. Саме очільники громад можуть стати потужним стимулом для розвитку енергомодернізації. Адже саме вони найбільше знають потреби, розуміють особливості та можуть найкраще мотивувати людей здійснювати енергоощадні заходи у багатоповерхівках.
Станом на кінець серпня в Україні затверджено понад 120 міських програм підтримки ОСББ, з них лише 50 - з виділеним фінансуванням на суму понад 122 млн грн. Решта міст свого часу затвердили програми, однак ще не виділили фінансування.
Є особливо успішні приклади. Наприклад, у місті Володимирі-Волинському діє програма “Тепла Оселя” із фінансуванням 4,7 млн грн на відшкодування відсотків за кредитами, залученими ОСББ - учасниками програми “Енергодім”.
Першим учасником Програми з цього міста, що завершив енергоефективний проект, стало ОСББ “Каштан”. До модернізації, це ОСББ мало найвищий тариф за тепло у місті на м2 (49,7 грн/м2), а після впроваджених комплексних енергоефективних заходів отримало навпаки найнижчий тариф - 27,7 грн/м2. Тобто, відбулося зменшення вартості тарифу за опалення в 1,8 разів, економія склала 22 грн/м2.
Це значить, що сім'я з двома дітьми, що мешкає у цьому будинку в квартирі площею 60 м2 сплачувала за тепло в січні 2020 року 2982 грн, а в січні 2021 року - 1662 грн. Економія за одні з найхолодніших місяців опалювального сезону склала 1320 грн.
Це дуже показовий результат, враховуючи, що січень у минулому році був значно теплішим за цьогорічний. Пропоную мерам міст брати такий приклад “на озброєння”.
Замість підсумків
Отже, Програма “Енергодім” Фонду енергоефективності вже успішно функціонує понад два роки. Найважчий період - період становлення вже позаду, який установа пройшла досить успішно. Є чітке розуміння, що і як робити далі.
Тепер важливо не втратити здобутки, а використати їх, тому що вони дають можливість зробити ривок вперед. Яким саме буде цей ривок - покаже час.
І тут найбільшу роль грає активна позиція держави і продовження уже розпочатого руху задля досягнення стабільності та енергонезалежності.
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін 15:18
- Фактична перевірка податковою і місце її проведення Леся Дубчак 13:57
- Про пенсії і справедливість… Андрій Павловський 12:44
- 50% піратських сервісів – російські. Яку загрозу це становить для українців? В’ячеслав Мієнко 10:00
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? Юлія Мороз 09:49
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму Ірина Голіздра вчора о 16:38
- Опіка над майном безвісно відсутніх осіб: як законодавчі зміни змінюють реальність? Світлана Приймак вчора о 14:21
- Інновація у збереженні енергії в епоху ВДЕ Олексій Гнатенко вчора о 11:37
- Міжнародна енергетична співпраця: виклики, можливості та юридичні аспекти Ростислав Никітенко вчора о 11:36
- Як змінити систему, що закриває очі на насильство? Механізм захисту дітей у закладах Микола Литвиненко 08.01.2025 16:43
- Арешт майна при закінченому виконавчому провадженні: де баланс прав боржника та кредитора Леся Дубчак 08.01.2025 13:32
- ООН: 38 мільйонів потерпілих українців від нападів РФ на українську енергетику Микита Петровець 08.01.2025 12:38
-
"Рамштайн місію виконав". Підтримка України зміниться у 2025 році – і не лише через Трампа
6882
-
Ryanair подав до суду на пасажира за зірваний рейс: вимагає 15 000 євро компенсації
Бізнес 4466
-
Україна повертається до моделі державного капіталізму. Чому це небезпечно
Думка 4263
-
Газпром готується до роботи в Туреччині: евакуює працівників з Європи і вчить їх мови
Бізнес 4041
-
Ми мали б вже засвоїти урок, що Трамп робить те, що говорить. Готуйтеся до найгіршого
Думка 3562