Окремі аспекти правового статусу фізичних осіб, які є подружжям

В даній статті з'ясовується чи гарантовано фізичним особам, які є подружжям, право на складення заповіту

    Жінці та чоловіку, які перебувають в зареєстрованому шлюбі, гарантовано цілу низку різних за своєю сутністю майнових та особистих немайнових прав. Чи можуть вищевказані учасники сімейних відносин вчинити правомірну дію, що називається «заповітом»?

    Достатніми підставами можливого виникнення цивільно-правових відносин є різні за своєю суттю юридичні факти. Зокрема заповіт є надійним підґрунтям спадкування, під яким потрібно розуміти злагоджений перехід спадкової маси від заповідача до спадкоємців.  

    Вказаному правочину притаманна ціла низка різних за своїм змістом ознак. Скажімо за встановленою кількістю фізичних осіб, вільне волевиявлення яких є необхідним для обдуманого вчинення правомірного та доброчесного діяння заповіт визнається одностороннім правочином.

    Але треба пам’ятати про те, що цьому правилу властивий істотний виняток. Зокрема у випадках, чіткий перелік яких закріплений чинним законодавством, чіткий і недвозначний зміст заповіту може охоплювати вільне волевиявлення, виражене в свою чергу подружжям.

    Не всі фізичні особи вправі бути зазначеним учасником сімейних відносин. Скажімо з чіткого змісту правових норм, закріплених ч. 1-2 ст. 21 СК України, під подружжям необхідно розуміти чоловіка і жінку, що перебувають в шлюбі, який в свою чергу був зареєстрований в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

   Чинним законодавством гарантовано вказаному суб’єкту правових відносин всілякі можливості, які мають майновий або особистий немайновий характер. Зокрема згідно з правовою нормою, яка закріплена ч. 1 ст. 1243 ЦК України,  подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.