В даній статті досліджується правомірність залучення працедавцем до роботи, яка здійснюється у вихідні дні, окремих працівників для відвернення епідемії.
Вітчизняне законодавство гарантуєпрацедавцю різні за своєю суттю права. Виникає природне запитання: чи дозволеноданій особі залучити працівників до робіт, що здійснюються у вихідні дні, длявідвернення епідемії?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих з приводуробіт понад встановлену тривалість робочого часу, здійснюється: Головнимзаконом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Трудовезаконодавство, охоплюючи різні за своєю суттю юридичні норми, гарантує найманимпрацівникам правовий статус, що, будучи багатогранним, закріплює структурніелементи, одними з яких є соціально-економічні права. Вищевказанісуб’єкти трудових відносин, реалізовуючи згадані можливості, водночасзабезпечують високий рівень духовного й матеріального добробуту своїх згуртованих та працьовитих родин.
Одним знайважливіших соціально-економічних прав є право на працю. Згадана можливістьохоплена відповідними нормативно-правовими актами, зокрема ч. 1 ст. 43Конституції України і ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
Чіткий танедвозначний зміст вищезазначеної норми в частині з’ясування юридичних фактів,за неодмінної наявності яких працедавець може залучати найманих працівників доробіт, що в свою чергу виконуються у вихідні дні, роз’яснюють інші положення чинного законодавства. Як це розуміти?
Одним знайвизначніших суб’єктів трудових правовідносин є працедавець. Зазначенийучасник трудових правовідносин використовує найману працю, яка, будучи виконаначесними особами, працюючих за трудовим договором, водночас приносить істотну користьне лише суверенній та правовій Україні, а й її згуртованому й добропорядномународу.
Чиннезаконодавство гарантує працедавцеві різні за своєю сутністю права, яким в своючергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Зокрема згідно з п.1 ч. 2 ст. 71 КЗпП України вказана особа може залучати окремих працівників дороботи у вихідні дні, в певних виняткових випадках, наприклад, заради відвернення аболіквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій інегайного усунення їх наслідків.
Такимчином, вітчизняне законодавство дозволяє працедавцю вчиняти дії, які в своючергу не суперечать юридичним нормам і моральним імперативам. Наприклад,вищезазначений учасник трудових правовідносин може залучати окремих працівниківдо роботи, здійснюваної у вихідні дні, для відвернення епідемії, про щозакріплено п. 1 ч. 2 ст. 71 КЗпП України.
