Реєстрація нерезидента в податковій: закон прийняли, а ви думайте як його виконувати

З 1 січня цього року набули чинності норми Податкового кодексу України (ПКУ) щодо необхідності нерезиденту стати на облік в податковому органі.

Хотілося як у них, по-цивілізованому, проте якщо в голові хаос, то болітиме не тільки голова, але й ноги, яким доведеться побігати чимало, причому саме у платників податків.

1. Щодо строків, відведених для взяття на облік в податковій

Податкова служба лише в березні змогла оновити свій порядок взяття на облік платників податків, зокрема, нерезидентів, що мають постійні представництва в Україні (тут і далі, йтиметься лише про них). При цьому, якщо ПКУ «дав» строк для постановки на облік таких нерезидентів 3 місяці, тобто до 31 березня 2021 року, проте оновлений Порядок взяття на облік платників податків і зборів «продовжив» цей строк на два місяці, тобто до 19 травня 2021 року (див. п. 2 Преамбули Наказу Міністерства фінансів України за № 62 від 08.02.2021 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів»).

2. Щодо документів, які подаються

Насправді, не така вже й велика проблема  подати документи, визначені п. 64.5 ПКУ: (1) заява за формою 1-ОПН, (2) витяг з торгового реєстру, (3) свідоцтво про реєстрацію представництва в Україні, (3) відповідну довіреність особи, яка підписує заяву за формою 1-ОПН. Податківці впродовж одного робочого дня беруть на облік нерезидента та видають документ-підтвердження за формою 34-ОПП.

Хто бажає, той може направити документи і поштою (див. п. 4.10 Порядку взяття на облік платників податків і зборів), проте слід документи, крім самої заяви за формою 1-ОПН, посвідчити нотаріально.

Нерезидент, будучи взятим на облік, отримує свій код, окремий від свого постійного представництва.

3. Щодо неузгодженостей

Найцікавіше розпочинається щодо подачі звітності з податку на прибуток.

Якщо по сплаті єдиного  соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військовому збору та податку на додану вартість, залишається як було, тобто постійне представництво нерезидента продовжує перебуває як окремий суб’єкт, то з податком на прибуток не все так однозначно.

На сьогоднішній день немає в самої податкової розуміння та відповіді на запитання, хто технічно та фізично має підписати декларацію з податку на прибуток (голова представництва або ж той самий голова представництва, але як фізична особа-представник нерезидента)…

Як відомо, до складу податкової звітності входить і фінансовий звіт, і постає цілком логічне друге запитання, хто ж готує цей звіт. На сайті ДПС міститься відповідь на те, чи повинен нерезидент готувати окрему фінансову звітність, окрім фінансової звітності його постійного представництва, виявляється, що не повинен.

У Листі ДПС України від 27.01.2021 № 2367/7/99-00-21-02-01-07 наголошується на тому, що обов’язок визначати податкові зобов’язання, подавати податкову звітність з податку на прибуток підприємств, утримувати податок з доходів із джерелом їх походження з України зберігається за постійними представництвами нерезидентів до реєстрації як платників цього податку відповідних нерезидентів, а оскільки з 1 січня цього року постійне представництво в силу положень ст. 141 ПКУ не є платником податку на прибуток, то виходить, навіть якщо нерезидент не став на облік, то постійне представництво, не будучи платником податку на прибуток, не зможе звітувати.

На противагу цьому є норми пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, які можна витлумачити, так, що все-таки представництво подає звітність:

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу "витягнутої руки". Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень статті 39 ПКУ.

Зрозуміло, що можна звернутися за індивідуальною податковою консультацією.

4. Щодо штрафів та можливих перевірок

Не слід забувати, що п. 117.4 ст. 117 ПКУ за ведення нерезидентом  діяльності через постійне представництво без взяття на податковий облік карається штрафом у розмірі 100 тис грн, крім того, вважатимуться така бездіяльність як ухилення від оподаткування з усіма непередбачуваними наслідками, які тільки податкова здатна втілити в реальність, звісно, все в рамках чинного законодавства.

Положення п. 60  п. 60 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ «натякають», що перевірки можливі вже після 1 липня 2021 року.