Як закінчують поточний рік українські родини та їхні плани напередодні різдвяних свят
Дослідження передріздвяних споживчих настроїв українців від української комунікаційної агенції Postmen
Дослідження передріздвяних настроїв вперше Postmen провели у 2020 році.
Агенція опитала 1166 громадян України, 45% чоловіків і 55% жінок в усіх регіонах, у всіх вікових групах, всіх типах населених пунктів і з різними рівнями доходів домогосподарств. Опитування проводилося методом Google-анкети, яка розповсюджувалась через Facebook та Instagram з 24 листопада по 12 грудня.
Характерно, що багато респондентів критикували саме рішення досліджувати передноворічні настрої, що показує, наскільки чутливою і неоднозначною є сама ідея святкування для багатьох українців під час війни в країні.
Головний висновок дослідження – 34% українців стверджують, що не планують відзначати новорічні свята, а ті хто планує не лише святкувати, але й робити передноворічні подарунки, готові витратити на них в середньому 2190 грн (~$60 USD) за курсом НБУ. У листопаді 2022 року ця цифра була ~$78 USD.
Менше витрачати на свята планує абсолютна більшість респондентів. Майже половина не планує витрачати більше 1000 грн або ~$25 USD і це зрозуміло, бо більше половини домогосподарств респондентів (55%) мають доходи нижче $500 USD на місяць або менше 20 тисяч грн.
Традиційно українці купують подарунки в останній момент - 70% в грудні. Основним подарунком будуть солодощі та дрібні сувеніри. Серед подарунків третє місце - за донатами! Порівнюючи з опитуванням 2020 року на 4% зросла частка тих, хто взагалі не робить передноворічних подарунків.
Головними факторами вибору товару чи послуги залишаються ціна та якість. Важливі зміни відбулися у сприйнятті значимих дій брендів, які схиляють вибір споживачів на свою користь - так одними з головних цінностей, що впливають на вибір продукту є підтримка армії, волонтерів, вихід з російського ринку та проукраїнська позиція.
Через війну стан економіки сильно погіршився, що не могло не вплинути на заощадження сімей. Саме тому для більшості споживачів ціна стає ключовим фактором. Адже майже у половини українців - 48%, заощадження зменшились, а третина- 28% - взагалі їх немає.
Цікавим є показник того, що чим старші респонденти, тим вищим є показник відсутності заощаджень. 40% респондентів у пенсійному віці не мають заощаджень і їм важко прогнозувати, на скільки взагалі вистачить їх фінансів.
Попри всі негаразди, зниження доходів та заощаджень, 66% українців планують відмічати свята. Серед них абсолютна більшість, 94% респондентів, планує святкувати вдома з близькими родичами.
Серед тих, хто планує святкувати не вдома – основним місцем є місто чи робоче місце. Пов’язано це в тому числі з тим, що українці почали більше працювати під час війни, і менше відпочивати. Виокремити можна такі посади як керівники та заступники підприємств - вони стали працювати вдвічі більше, 53%. У підприємців цей показник виріс на 6%, а у правоохоронних органів та військових на 78%.
Знаходячись під постійним тиском новин з фронту та відключень електроенергії, більшість респондентів у принципі не говорить про відпочинок. Більше половини, 55%, відпочивають менше, ніж минулого року.
Головне, що ми дізнались – українці навіть цього року попри особисті та загальні складнощі вірять у ЗСУ, донатять та готові зустріти новий рік із надією на перемогу. Адже вона також здобувається нашою силою єдності: вмінням бачити світле навіть у найтемніші часи і здатністю бути поруч та підтримувати одне одного.
Повне дослідження за лінком.
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун вчора о 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз вчора о 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш вчора о 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк вчора о 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський вчора о 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін вчора о 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? Ольга Оніщук 14.04.2025 13:00
- Що робити під час обшуку на підприємстві: поради адвоката для бізнесу Сергій Пагер 14.04.2025 09:39
- Нація вбивць Георгій Тука 14.04.2025 08:43
- Час переосмислювати підходи: що НБУ може взяти з робіт Олів'є Бланшара? Олексій Бахтінов 14.04.2025 00:48
- Нація вбивць 351
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 287
- Професії зникають, навички – у тренді 126
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 118
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 108
-
Вперше в історії українка стала володаркою титулу "Міс США-2025": фото
Життя 38030
-
Алхім, Саша Бо, Юлічка Верба: чому блогери масово позбавляються губ та інших б’юті-ін’єкцій
Життя 17771
-
Позіхання може бути небезпечним сигналом дефіциту сну: експерти пояснюють чому
Життя 13085
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 11929
-
Bloomberg: Курс рубля з початку року зріс на 38%. Це погано для російського експорту
Фінанси 11390