Розроблено проект нової редакції Закону України Про державне оборонне замовлення

Проект готовий до розгляду профільними урядовим та парламентським комітетами.

Через велику кількість накопичених проблем в системі держоборонзамовлення необхідно терміново прийняти нову редакцію ЗУ Про ДОЗ (про це писалося раніше).

Такий проект розроблено –

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону

Проект нової редакції Закону України "Про державне оборонне замовлення" розроблено на виконання положень Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, та Стратегічного оборонного бюлетеню. Так, відповідно до положень Стратегічного оборонного бюлетеню (оперативна ціль 2.6.) передбачено удосконалення механізму формування та виконання державного оборонного замовлення.

Чинне законодавче регулювання відносин у сфері планування, формування, розміщення, виконання і контролю у сфері державного оборонного замовлення має серйозні недоліки. Це пов’язано з майже 100% відсутністю конкурентних процедур, безпідставним засекреченням закупівель, штучною монополізацією даної сфери. При цьому ситуація з агресією Російської Федерації проти України та окупацією українських територій вимагає суттєвого удосконалення системи переозброєння Збройних Сил України та інших військових формувань; передусім це стосується регулювання закупівель озброєнь і військової техніки в межах державного оборонного замовлення.

Проект Закону направлений на виконання положень наступних документів:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №175-р «Про Стратегію реформування системи публічних закупівель («дорожню карту»)»

- постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106  «Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»

- постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 366-6 «Про затвердження Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2021 року»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 442-р «Про схвалення Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року».

2. Цілі та завдання прийняття проекту закону

Метою проекту закону є удосконалення державного регулювання відносин, пов'язаних з плануванням, формування, особливостями розміщення, виконання і державного контролю (нагляду) в сфері державного оборонного замовлення.

Проект Закону направлено на гармонізацію національного законодавства у цій сфері зі стандартами ЄС та країн-членів Альянсу НАТО, зокрема на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (гармонізацію з основними положеннями  ДИРЕКТИВИ 2009/81/ЄС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 13 липня 2009 року про координування процедур укладення окремих видів контрактів на виконання робіт, закупівлю товарів і надання послуг у сфері оборони та безпеки, та про внесення змін до Директив 2004/17/ЄС та 2004/18/ЄС).

3. Загальна характеристика і основні положення проекту закону

Проектом Закону передбачається  вести зміни до Господарського кодексу України, законів України “Про зовнішньоекономічну діяльність” та “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у частині надання повноважень державним замовникам з державного оборонного замовлення безпосередньо здійснювати закупівлю продукції, робіт та послуг оборонного призначення за імпортом, без залучення спеціальних експортерів, а також створення сприятливих умов для суттєвого розширення ВТС та залучення іноземних інвестицій в Україну через налагодження ліцензійного виробництва сучасних ОВТ в Україні та укладення офсетних угод.

Передбачено конкурентні процедури під час закупівлі продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням, інформація про закупівлю яких становить державну таємницю.

Скасовується закритий реєстр виробників (постачальників) продукції, робіт і послуг оборонного призначення, поставка (закупівля) яких за державним оборонним замовленням становить державну таємницю; замість нього вводиться Відкритий реєстр виробників оборонної продукції, в тому числі єдиних виробників оборонної продукції.

Передбачено зміни до Закону України “Про державну таємницю” у частині зниження рівня таємності у сферах оборони, економіки, науки і техніки та зовнішніх відносин. Крім того, передбачається, що не буде відноситься до державної таємниці окрема інформація про закупівлю товарів, робіт і послуг для забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань та правоохоронних органів, у тому числі за державним оборонним замовленням (крім випадків, якщо сама продукція, роботи і послуги, що закуповуються за оборонним замовленням, становлять державну таємницю).

Вводиться положення, відповідно до якого проект основних показників оборонного замовлення складається з відкритої та закритої частин:

1) перелік (номенклатура) та обсяги продукції, робіт і послуг оборонного призначення, та обсяг коштів, передбачених на такі цілі, інформація про які не становить державну таємницю, та поставляються (закуповуються) шляхом відкритих конкурентних процедур;

2) перелік (номенклатура) та обсяги продукції, робіт і послуг оборонного призначення, та обсяг коштів, передбачених на такі цілі, інформація про які становить державну таємницю, та поставляються (закуповуються) шляхом закритих конкурентних процедур.

Проектом Закону передбачається  вести зміни до законів України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” та “Про публічні закупівлі” у частині зниження рівня таємності закупівель за державним оборонним замовленням. Зокрема передбачається, що за оборонним замовленням процедури закупівель, передбачені Законом України “Про публічні закупівлі”, не будуть застосовуватись лише у тих випадках, коли сама продукція, роботи або послуги становлять державну таємницю (тобто, коли закуповуються або створюються новітні складні зразки озброєння, військової або спеціальної техніки). На цей час зазначені процедури застосовуються у всіх випадках, коли державний замовник визначить, що сама закупівля відноситься до державної таємниці, незалежно від того що є предметом закупівлі. Також передбачається зобов’язати уповноважений орган оприлюднювати на його веб-порталі інформацію про реєстр виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, який на сьогодні є таємним.  Передбачається зобов’язати державних замовників звітувати про результати здійснення процедур закупівлі, укладення та виконання державних контрактів з оборонного замовлення (у частині, що не містить державної таємниці) з оприлюдненням звіту уповноваженим органом на його веб-порталі.

Проектом Закону передбачається  вести зміни до Закон України “Про доступ до публічної інформації” для зниження рівня таємності та недопущення необґрунтованого обмеження доступу до інформації (наприклад, надання інформації статусу “для службового користування”) про діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері оборони. Зокрема, передбачається встановити, що не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який іншій спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі за державним оборонним замовленням (крім випадків, коли предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, що становлять державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”),  Передбачається також встановити зобов’язання розпорядників зазначеної інформації обов’язково її оприлюднювати.

В проекті Закону передбачена стаття щодо державного регулювання цін на продукцію за державним оборонним замовленням задля визначення основних принципів державної політики у цій сфері.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Законодавчими актами, що визначають дану сферу правового регулювання, є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Податковий кодекс України, закони України «Про національну безпеку України», «Про державну таємницю», «Про публічні закупівлі», «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», «Про страховий фонд документації України», «Про доступ до публічної інформації» та інші законодавчі акти України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованого проекту закону не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів України.

Натомість прийняття проекту Закону сприятиме підвищенню ефективності системи забезпечення потреб сил безпеки та оборони України та розвитку національного оборонно-промислового комплексу.

6. Запобігання дискримінації

Проект закону не має положень, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

Правила і процедури, передбачені у проекті закону, спрямовані на мінімізацію ризиків вчинення корупційних правопорушень.

8. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту закону

Прийняття проекту Закону дозволить підвищити ефективність реалізації державної політики у сфері національної безпеки, покращенню якості управління ресурсами, спрямованими на забезпечення національної безпеки, забезпечення прозорості державного оборонного замовлення та зменшення рівня корупції в оборонній сфері. Проект Закону дозволить створити сприятливі умови для забезпечення військових формувань України необхідним сучасним озброєнням та військовою технікою, розвитку оборонно-промислового комплексу, розширення ВТС та залучення іноземних інвестицій в Україну.