Впровадження автоматичного арешту рахунків боржників: проблеми з виконавцями
Що змінилося в порівнянні з попереднім станом речей?
На Дев’ятому українському банківському форумі міністр юстиції Денис Малюська анонсував запуск програми, яка дозволяє державним та приватним виконавцям автоматично арештовувати банківські рахунки боржників. Міністр заявив, що:
«Виконавець натисне кілька клавіш на своєму комп'ютері і рахунки вже будуть арештовані. Для банку, який приєднається до системи, спочатку це буде нібито мінусом, тому що його клієнти розумітимуть, що їх рахунки можуть бути арештовані миттєво. Але чим більше банків приєднається до системи, тим більше ймовірність, що ваші боржники, які винні вам кошти, не зможуть їх сховати».
Наразі під цю систему вже підписались чотири банки: Приватбанк, Ощадбанк, Альфабанк та Monobank. За ствердженням міністра всі вони долучились до програми на добровільній основі. Не зупиняючись на цьому, Малюська закликав і інші банки «добровільно» долучатися до участі в програмі. Втім, не має сумнівів, що з часом це стане обов’язковим для всіх банків.
Що змінилося в порівнянні з попереднім станом речей? Згідно чинного закону «Про виконавче провадження» нічого, бо приватні виконавці і так мали право примусового арешту банківських рахунків боржника. Проте зараз Мінюст озброїв їх сучасним інструментом, який гарантує їм навіть не швидкість – миттєвість в виконанні поставленого завдання! Раніше виконавець писав звернення в банк щодо наявності в боржника рахунків, а після отримання відповідної інформації накладав на них арешт. Тепер все це нівелюється «натисканням однієї клавіши».
Добре це чи погано? Особисто я сприймаю дане нововведення обережно. Бо жодна з чималої кількості проблем, пов’язаних з приватними виконавцями так і не виявилась вирішеною. Ба більше, не відчувається навіть бажання Мінюсту взятися за ці проблеми. А їх чимало, зокрема:
1. Механізм притягнення державних та приватних виконавців до відповідальності не є ефективним. Вони це розуміють, і нерідко зловживають правами боржників та стягувачів.
2. В Україні існує проблема недобросовісних нотаріусів. Вони ставлять виконавчі надписи про стягнення з людей існуючих, або навіть не існуючих боргів, причому нерідко за підробленими документами. Потім ці надписи передаються приватним виконавцям, які тепер отримали інструмент арешту банківських рахунків.
3. Проблема подвійного арешту. Наприклад, людина винна 5000 грн, а має декілька банківських рахунків по 5000-10000 грн. В результаті арештовані будуть всі рахунки, а не якийсь один.
4. Легкість накладання арешту міністр анонсував, проте як бути з легкістю його зняття? Цей механізм абсолютно не зрозумілий і судячи з усього – взагалі нікого в Мінюсті не цікавить. Хто хоча б один раз стикався зі зняттям арешту з банківського рахунку знає, що це займе більше одного тижня.
Звісно, питання стягнення боргів наразі є одним з найбільш актуальних в українському кредитно-фінансовому секторі. І не має сумнівів, що цю проблему потрібно вирішувати. Проте стосовно вказаного нововведення особисто в мене є певні застереження. Сьогоднішній Україні, яка потерпає від глибокої економічної кризи, потрібен не примусовий механізм «вибиття» боргів, який тільки озлоблює людей і вбиває довіру до банківської системи, а цивілізований, через реструктуризацію, з урахуванням прав та інтересів усіх сторін. І такі моменти мають змінюватись на законодавчому рівні, а не на підставі ініціатив міністра чи його підлеглих.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 709
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 144
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 96
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 6783
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 6574
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6559
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 4791
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 3998