Впровадження автоматичного арешту рахунків боржників: проблеми з виконавцями
Що змінилося в порівнянні з попереднім станом речей?
На Дев’ятому українському банківському форумі міністр юстиції Денис Малюська анонсував запуск програми, яка дозволяє державним та приватним виконавцям автоматично арештовувати банківські рахунки боржників. Міністр заявив, що:
«Виконавець натисне кілька клавіш на своєму комп'ютері і рахунки вже будуть арештовані. Для банку, який приєднається до системи, спочатку це буде нібито мінусом, тому що його клієнти розумітимуть, що їх рахунки можуть бути арештовані миттєво. Але чим більше банків приєднається до системи, тим більше ймовірність, що ваші боржники, які винні вам кошти, не зможуть їх сховати».
Наразі під цю систему вже підписались чотири банки: Приватбанк, Ощадбанк, Альфабанк та Monobank. За ствердженням міністра всі вони долучились до програми на добровільній основі. Не зупиняючись на цьому, Малюська закликав і інші банки «добровільно» долучатися до участі в програмі. Втім, не має сумнівів, що з часом це стане обов’язковим для всіх банків.
Що змінилося в порівнянні з попереднім станом речей? Згідно чинного закону «Про виконавче провадження» нічого, бо приватні виконавці і так мали право примусового арешту банківських рахунків боржника. Проте зараз Мінюст озброїв їх сучасним інструментом, який гарантує їм навіть не швидкість – миттєвість в виконанні поставленого завдання! Раніше виконавець писав звернення в банк щодо наявності в боржника рахунків, а після отримання відповідної інформації накладав на них арешт. Тепер все це нівелюється «натисканням однієї клавіши».
Добре це чи погано? Особисто я сприймаю дане нововведення обережно. Бо жодна з чималої кількості проблем, пов’язаних з приватними виконавцями так і не виявилась вирішеною. Ба більше, не відчувається навіть бажання Мінюсту взятися за ці проблеми. А їх чимало, зокрема:
1. Механізм притягнення державних та приватних виконавців до відповідальності не є ефективним. Вони це розуміють, і нерідко зловживають правами боржників та стягувачів.
2. В Україні існує проблема недобросовісних нотаріусів. Вони ставлять виконавчі надписи про стягнення з людей існуючих, або навіть не існуючих боргів, причому нерідко за підробленими документами. Потім ці надписи передаються приватним виконавцям, які тепер отримали інструмент арешту банківських рахунків.
3. Проблема подвійного арешту. Наприклад, людина винна 5000 грн, а має декілька банківських рахунків по 5000-10000 грн. В результаті арештовані будуть всі рахунки, а не якийсь один.
4. Легкість накладання арешту міністр анонсував, проте як бути з легкістю його зняття? Цей механізм абсолютно не зрозумілий і судячи з усього – взагалі нікого в Мінюсті не цікавить. Хто хоча б один раз стикався зі зняттям арешту з банківського рахунку знає, що це займе більше одного тижня.
Звісно, питання стягнення боргів наразі є одним з найбільш актуальних в українському кредитно-фінансовому секторі. І не має сумнівів, що цю проблему потрібно вирішувати. Проте стосовно вказаного нововведення особисто в мене є певні застереження. Сьогоднішній Україні, яка потерпає від глибокої економічної кризи, потрібен не примусовий механізм «вибиття» боргів, який тільки озлоблює людей і вбиває довіру до банківської системи, а цивілізований, через реструктуризацію, з урахуванням прав та інтересів усіх сторін. І такі моменти мають змінюватись на законодавчому рівні, а не на підставі ініціатив міністра чи його підлеглих.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3737
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 245
- НАБУ: невиправдані надії 218
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 50420
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 39736
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
18405
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 15466
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
13389