Митний безвіз та АЕО
Запровадження інституту авторизованого економічного оператора в Україні (АЕО).
Митна система України залишається уразливою до зловживань, як збоку недоброчесних підприємців так і збоку посадовців. Першопричина цих проблем полягає у нехарактерних функціях митних органів в Україні, порівняно із митними системами країн-лідерів ЄС. В нашій державі є надто високою питома вага контролю та зборів коштів до державного бюджету на етапі митного оформлення. Звичайно варто пам’ятати і про інституційну слабкість органів влади в Україні, до яких відноситься і митниця.
Через особливості корпоративної системи України та слабкість її податкової системи митні органи не мають достатньо інструментів для точкового контролю, що особливо актуально в умовах надвисоких фіскальних очікувань від митних органів. Одним із шляхів для виходу із цієї проблеми є повноцінне запровадження інституту авторизованого економічного оператора в Україні (АЕО).
Еволюція АЕО в Україні
Цілком природно, що в Україні здійснювались кроки по виокремленню «доброчесних» та системних підприємців від решти, для того щоб не піддавати їм контролю на старому рівні. Одним із таких кроків було запровадження в Україні «білих списків», тобто переліку суб'єктів ЗЕД, що отримали право на митне оформлення у спрощеному режимі.
Наступним етапом розвитку спрощень для підприємців, що проводять системну діяльність у сфері ЗЕД стало запровадження норм про уповноважених економічних операторів (УЕО) у новому Митному кодексі прийнятому 13 березня 2012 року. Ці норми були покликані гармонізувати систему довірених підприємців із практикою ЄС.
Однак поодинокі норми про УЕО в українських реаліях не дозволяли запустити повноцінну систему митних спрощень на практиці. Формалістична правова традиція України вимагала детальних норм на рівні закону, що зупиняло розвиток до моменту запровадження повноцінних змін до митного кодексу. Альтернативою функціонування УЕО в Україні виявились декларації типу ЕА, які дозволяли підприємствам з позитивною історією здійснювати митне оформлення автоматично без заїзду на митний термінал.
Справжній прорив відбувся у 2019 році, коли Верховна рада України прийняла суттєві зміни до Митного кодексу України, яким запровадила базовий набір правил необхідний для запуску системи АЕО в Україні. Принагідно Глава 2 митного кодексу була змінена з «Уповноважений економічний оператор» на «Авторизований економічний оператор», гармонізувавши назву із митним законодавством Європейського Союзу. Із запізненням в кілька місяців, 29 липня 2020 року КМУ прийняв Постанову «Про деякі питання функціонування АЕО».
Цьому прориву передували кілька років переговорів у двох складах спеціалізованих комітетів Верховної ради України. Серед народних обранців домінувало побоювання, що АЕО можуть бути використані для зловживань з боку підприємців із новим статусом. Ці побоювання зіграли негативну роль для митної системи, оскільки вони не лише відтермінували запровадження АЕО, але й принесли надто високі вимоги для їх запровадження.
Побоювання щодо АЕО в українських умовах очікувано є безпідставними, оскільки митний контроль для таких підприємств не завершується після митного оформлення. Більше того АЕО є безпрецедентно відкритими для пост-аудиту. В той же час для решти імпортерів контроль після проходження митних формальностей є більш ускладненим для митних органів, що робить використання звичайних механізмів імпорту більш привабливим для тих, хто планує зловживати митними формальностями.
Статус АЕО передбачений для підприємств з різних видів діяльності в сфері міжнародної торгівлі – від митних складів, брокерів та перевізників до імпортерів, експортерів та виробників. Для отримання статусу необхідно пройти авторизацію на митниці. Існує два типи авторизації АЕО: АЕО-С (спеціальні спрощення) і АЕО-Б (підтвердження безпеки та надійності). Різниця у наборі переваг і критеріях.
При цьому, щоб отримати статус АЕО потрібно було відповідати критеріям, зокрема й вимогам до фінансової стійкості, які були прописані традиційно для Українського фіскального законодавства – у формулах. Багато великих (в тому числі й іноземних) компаній не могли почати роботу над авторизацією АЕО-С саме через невідповідність цьому критерію, зокрема через особливості своєї бізнес-моделі.
Отримання статусу є тривалим, перевірки тривають до 150 днів. Така процедура перевірки стосується всіх сфер її життєдіяльності.
1) Чи дотримується компанія вимог митного та податкового законодавства
2) Чи коректно ведеться бухгалтерський облік (наприклад, чи забезпечує ваша система обліку доступ митників до первинних облікових документів) та облік комерційної і транспортної документації
3) Чи стійкий ваш фінансовий стан (наприклад, наявність податкового боргу, показники платоспроможності компанії)
4) Чи є у вас спеціальний «АЕО спеціаліст» (тільки для АЕО-С)
5) Чи дотримується компанія стандартів безпеки та надійності (захист об’єктів компанії, перевірка контрагентів та кандидатів).
Тільки для АЕО-Б
Такий рівень втручання в життя підприємства також не викликав великого оптимізму з боку приватного сектору. Також кандидати на статус АЕО повинні виконати непогану «домашню роботу».
Ще одне обмеження, яке стало результатом пересторог щодо АЕО є обмеження кількості заяв на набуття статусу АЕО, що розглядаються одночасно — у 2020-му — 10, 2021-му — 20 і 2022 — 30 заяв. Крім цього, на час перехідного періоду (до листопада 2022 р.), щоб отримати авторизацію АЕО-С підприємства мають бути одночасно виробником та експортером/імпортером товарів.
Станом на серпень 2022 року в Україні діяло лише одне підприємство із статусом АЕО, що підтверджує обтяжливість цього статусу для більшості учасників системи міжнародної торгівлі.
У ЄС існує більше 16 000 підприємств зі статусом АЕО, зареєстрованих у 27 країнах ЄС, які отримують вигоду від спрощення митних формальностей. Серед них у Німеччині АЕО мають 6483, Нідерландах 1609, Італії 1500, Бельгії 522 підприємства. Примітним є те, що статус АЕО не передбачений для надвеликих підприємств. До прикладу дослідження продемонструвало, що до 50% підприємств зі статусом АЕО у Австрії є виробниками та здебільшого належать до малого та середнього бізнесу.[1]
Очікування від запровадження митного безвізу
Із прийняттям пакету змін стосовно запровадження митного безвізу з ЄС Україна приєдналась до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS), яка передбачає «підгарантійність» усіх вантажів. Така практика наразі передбачення у ЄС. В Україні діє інший принцип – товари не підлягають гарантуванню крім транзиту спеціально встановлених випадків (наприклад –окремих продуктів харчування та підакцизних товарів).
Нові правила передбачатимуть зміну принципу – гарантуванню підлягатимуть усі товари крім винятків. Це може спричинити значне здороження міжнародної торгівлі через фундаментальні недоліки української митної та фінансової систем – фінансові гарантії є коштовними, а статус АЕО-С, який би дозволив уникнути гарантування, - наданий лише одному підприємству.
Інша проблема пов’язана із запровадженням європейських стандартів – це пред’явлення товарів до митних органів у митному терміналі прибуття. Сьогодні компанії використовують попередню декларацію (декларація типу ЕА) при імпорті і при цьому не пред’являють товари митниці. При експорті – аналогічно: у багатьох випадках товар може не пред’являтись митниці.
Але з листопада 2023 року (початкова дата була продовжена з листопада 2022 року через новий етап війни із РФ) ці можливості будуть недоступні компаніям, що не отримали статусу АЕО. Таким чином, лише АЕО-С із спрощенням «випуск за місцезнаходженням», збережуть за собою той вид спрощення, який декларація ЕА поки що робить можливим для багатьох інших.
Для виходу із проблемної ситуації - Мінфіном було запропоновано компромісне рішення, яке відповідає стандартам ЄС – передбачити окремі види спрощень для бізнесу без надання статусу АЕО.
Відповідно, для того, щоб для кожної операції з ввезення товару не використовувати грошову заставу, у бізнесу з’явиться ще більше мотивації отримати транзитне спрощення у вигляді загальної фінансової гарантії.
Як зазначалось, винятком з обов’язку пред’являти товар при імпорті/експорті мали бути тільки компанії зі статусом АЕО-С.
З набранням чинності Закону України 2510-IX “Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони” від 28.07.2022 року, впроваджуються, так звані, окремі митні спрощення – для компаній, що не мають статусу АЕО. Це надасть можливість надійним компаніям, що відповідають іншим критеріям для АЕО (окрім критерію стійкого фінансового стану), отримати окремі спрощення, на які має право компанія – АЕО-С.
Наприклад, мова про спрощення «отримання/відправлення за місцезнаходженням», що дозволяє «замитнювати»/ «розмитнювати» вантажі у себе на об’єкті без пред’явлення товару митниці.
Висновки
Митні спрощення дозволять відкрити в Україні новий етап лібералізації міжнародної торгівлі. АЕО є своєрідним супер-статусом, який недоступний для більшості учасників міжнародної торгівлі. Поява альтернативної системи trusted traders розширить співпрацю бізнесу із державою та прискорить торгівлю. Разом з отриманням транзитних спрощень, отримання статусу АЕО або окремих митних спрощень дозволить отримати повний ефект від митного безвізу у сфері міжнародної торгівлі. Ймовірно тому, Закон № 2510-IX і пов’язують з «митним безвізом».
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10657
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9883
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6452
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3728
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 2632