Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес
Польща – ключовий напрямок інвестицій для українського бізнесу з виходом на ринки ЄС.
З початком війни в Україні Польща стала не лише безпечним місцем для роботи українських компаній, а й привабливим місцем для інвестицій. В умовах руйнування інфраструктури, збоїв у ланцюгах постачання та динамічної економічної ситуації багато підприємців з України вирішили інвестувати принаймні частину свого капіталу в Польщу, яка, окрім очевидної переваги територіальної та культурно-мовної близькості, має відносно великий ринок, стабільність, добре розвинену інфраструктуру. Все це в майбутньому також забезпечує можливість подальшої експансії на ринки Європейського Союзу.
Наразі найбільший інтерес українського бізнесу зосереджений у таких секторах, як логістика та транспорт, будівництво, IT та технології, послуги та сектори, пов’язані з виробництвом продуктів харчування.
Крім того, велика кількість українських громадян у Польщі вплинула на розвиток сектору роздрібної торгівлі та електронної комерції, оскільки компанії бачать потенціал у наданні продуктів та послуг, адаптованих до потреб української громади в Польщі. Тому створюються нові магазини, як стаціонарні, так і онлайн, які пропонують українську продукцію, що допомагає задовольнити потреби цієї групи споживачів. Таку ж тенденцію ми могли спостерігати, наприклад, у Великій Британії, під час економічної міграції поляків, після вступу Польщі до Європейського Союзу та відкриття кордонів для заробітчан.
Як я вже зазначала, найбільший інтерес викликає сфера нерухомості та будівництва. Стрімке зростання кількості українських громадян у Польщі збільшило попит на квартири та комерційні приміщення. Деякі девелоперські та будівельні компанії з України, спостерігаючи цю тенденцію, вирішують реалізовувати нові проекти будівництва, як житлового, так і комерційного призначення. Ці інвестиції не тільки допомагають задовольнити зростаючий попит на нерухомість, але й сприяють економічному зростанню Польщі. Варто зазначити, що окрім інвестицій, у будівельному секторі працює найбільша кількість невеликих одноосібних компаній, зареєстрованих громадянами України (ФОП), які зазвичай спеціалізуються на ремонтно-оздоблювальних роботах.
У свою чергу, геополітичні зміни та руйнування ключових транспортних шляхів в Україні призвели до того, що Польща – завдяки своєму стратегічному розташуванню та добре розвиненій дорожній та залізничній інфраструктурі – стала основним логістичним центром експорту та імпорту товарів для багатьох українських компаній. Водночас українські інвестиції в польські логістичні центри відіграють все більшу роль у регіональному розвитку, особливо через інтенсивну торгівлю та необхідність альтернативних транспортних шляхів після блокади портів на Чорному морі. Важливим учасником цього процесу є група Метінвест, яка з початку війни інвестувала у розвиток логістичних центрів у Польщі, створюючи таким чином стабільний ланцюжок постачання української сировини для виробництва сталі в Європу.
Крім того, Українська державна залізниця «Укрзалізниця» створила спільне підприємство для збільшення експорту вантажів з України на захід через польсько-український кордон. Ця співпраця передбачає організаційні та технічні рішення, що вкрай важливо в умовах блокади українських морських портів. Таким чином, українські інвестиції в логістичні центри в Польщі відображають ширшу тенденцію економічної співпраці між двома країнами, яка також включає металургійну, залізничну та транспортну галузі, допомагаючи Україні знайти альтернативні шляхи експорту до Європи та світових ринків.
Виробничий сектор, особливо пов'язаний з легкою та харчовою промисловістю, є ще однією галуззю економіки, в яку українські компанії все більше готові інвестувати. Польські заводи пропонують стабільні умови для виробництва, а доступ до ринків ЄС означає, що цю продукцію можна легко експортувати. Багато українських підприємців переносять свої виробничі підприємства до Польщі, щоб уникнути ризиків, пов’язаних з війною, водночас отримати переваги від більш передбачуваного регуляторного середовища та нижчих витрат на логістику.
Протягом багатьох років Польща була визнана одним із найважливіших ІТ-центрів Європи з розвиненою інфраструктурою та широким колом кваліфікованих спеціалістів. Для українських технологічних компаній Польща стала природним місцем для переїзду та розвитку, особливо після початку війни. У Польщі є не лише філії відомих українських IT-компаній, а й стартапи, які шукають стабільне середовище для ведення бізнесу. Пропонуючи підтримку у сфері цифровізації, електронної комерції, кібербезпеки та штучного інтелекту, українські компанії доповнюють польський ринок, впроваджуючи нові ідеї та інновації.
Інвестиції українського бізнесу в Польщу мають велике значення для обох країн. Завдяки їм створюються нові робочі місця на польському ринку, що в свою чергу однозначно стимулює економічне зростання, а українські компанії знаходять стабільність у Польщі та вихід на нові ринки та набувають досвіду ведення бізнесу в країні Європейського Союзу.
У довгостроковій перспективі, я думаю, можна очікувати подальшого зростання інтересу до Польщі як місця для розвитку бізнесу, особливо в контексті запланованої реконструкції України.
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк 11:43
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов вчора о 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан вчора о 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов 21.12.2024 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов 21.12.2024 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник 21.12.2024 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1335
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 628
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 563
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 249
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? 135
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 13422
-
В Україні рекордно подорожчав часник
Бізнес 7422
-
Вісім треків тижня: новий фіт Соловій і Дантеса та зимова лірика Jerry Heil
Життя 4830
-
Глиняний посуд на Святвечір: традиції, символіка та як обрати для святкового столу
Життя 4479
-
Орбан: Угорщина веде переговори щодо транзиту російського газу через Україну
Бізнес 3346