Захист комерційного найменування. Невже працює?

Розвиток ринкових відносин в України та світі завжди пов’язаний зі створенням конкуренції. За для того, щоб кінцевий споживач міг виділити окрему компанію серед безліч інших, створюються унікальні ідентифікатори, наприклад торговельні марки, «бренд-

Розвитокринкових відносин в України та світізавжди пов’язаний зі створеннямконкуренції. За для того, щоб кінцевийспоживач міг виділити окрему компаніюсеред безліч інших, створюються унікальніідентифікатори, наприклад торговельнімарки, «бренд-буки», концепт зовнішньоїреклами тощо. Окрема увага такожприділяється назві підприємства тайого «комерційному найменуванню».

Підкомерційним найменуванням прийнятовважати таке найменування, під якимособа діє в цивільному обороті і якеіндивідуалізує цю особу серед іншихйого учасників та яке закріплюється вїї установчих документах.

Можливістьмати комерційне (фірмове) найменуванняпрямо передбачене законодавством. У ч.2 ст. 90 ЦКУ, ч. 1 ст. 159 вказано, що юридичнаособа (суб’єкт господарювання), можемати комерційне (фірмове) найменування,яке може бути зареєстроване у порядку,встановленому законом. Громадянин-підприємецьпри цьому має право заявити як комерційненайменування своє прізвище або ім'я.Захист комерційного найменуваннягарантується українським законодавством.

У ч. 5 ст.159 ГКУ вказано, що особа,яка використовує чуже комерційненайменування,на вимогу його власника зобов'язанаприпинити таке використання і відшкодуватизавдані збитки, а ч. 1. ст. 229 ККУ навітьпередбачає кримінальну відповідальністьза незаконне використання фірмовогонайменування, якщо це завдало матеріальноїшкоди у значному розмірі. Неправомірнимвикористанням комерційного найменуваннязгідно ч. 2. ст. 33 ГКУ є використання бездозволу уповноваженої на те особи чужогоімені, комерційного найменування, щоможе призвести до змішування з діяльністюіншого суб'єкта господарювання, якиймає пріоритет на їх використання. Схожетрактування стосовно неправомірноговикористання фірмового найменуваннямістить також ст. 4 ЗУ «Про захист віднедобросовісної конкуренції».

Безпосередньоправо інтелектуальної власності накомерційне найменування або правоваохорона, надається комерційномунайменуванню, якщо воно дає можливістьвирізнити одну особу з-поміж інших тане вводить в оману споживачів щодосправжньої її діяльності. Комерційненайменування виникає з моменту йогопершого використання, що може по фактубути тотожнім з реєстрацією компанії(для юридичних осіб), та не вимагає якоїсьобов’язкової реєстрації, як торговельнамарка. Проте згідно ст.ст. 489, 491 ЦКУ,майновіправа інтелектуальної власності накомерційне найменування:передаютьсяіншій особі лише разом з цілісниммайновим комплексом особи, якій ці праваналежать, а припиняються,у разі ліквідації юридичної особи та зінших підстав, встановлених законом.

Так яккомерційне найменування нерідко стаєоб’єктом посягань конкурентів, українськезаконодавство містить норми, що стосуютьсязахисту комерційного найменування тавідповідну судову практику.

В Оглядовомулисті ВГСУ «Про практику застосуваннягосподарськими судами законодавствапро захист прав на об'єкти інтелектуальноївласності» встановлено, що питаннявизначення комерційного найменуваннямає вирішуватися судом відповідно дочинного законодавства та на підставінаявних у справі доказів. Такими доказамиможуть бути статутні документи, щомістять положення про комерційненайменування, договори, бланки, іншатехнічна та службова документація,рекламні матеріали тощо.

В свою чергу, вОглядовому Листі Вищого Господарськогосуду України від «Про практику застосуваннягосподарськими судами законодавствапро захист права власності на комерційненайменування (за матеріалами справ,розглянутих у касаційному порядку Вищимгосподарським судом України)» встановлено,що суд не повинен встановлювати схожістьабо тотожність комерційних найменуваньна власний розсуд: для роз'ясненнявідповідних питань слід призначатисудову експертизу.

Судовапрактика з комерційних найменуваньдосить різноманітна, так як даний об’єктінтелектуальної власності доситьскладний у розумінні та захисті, внаслідокчого здійснюється різне тлумаченнянорма права.

Наприклад,у справі № 5004/1003/12 позивачпросив зобов'язати відповідача припинитивикористання комерційного найменування«МОДЕЛПАК»,а також внести та зареєструвати відповіднізміни до статуту щодо цього комерційногонайменування. Так як комерційненайменування ТОВ «МОДЕЛЬ ПАК» повністюспівпадає з його найменуванням ТзОВ«МОДЕЛЬ ПАК», що призводить до змішуваннята може ввести в оману кінцевих споживачів.Відповідач в ході розгляду справизазначав про те, що у своїй господарськійдіяльності він використовує належнейому найменування ТОВ «МОДЕЛПАК», акомерційного найменування не має, нездійснює під будь-яким комерційнимнайменуванням будь-якої господарськоїдіяльності. Судидійшли висновку про відсутність підставвважати, що і сам позивач використовувавсвоє найменування у якості комерційного,оскільки ним безсистемно використовувалисьрізні варіанти словосполучення ТзОВ«МОДЕЛЬ ПАК»: «МОДЕЛЬ ПАК», ТОВ «МОДЕЛЬПАК», ТзОВ «МОДЕЛЬ ПАК», «МОДЕЛЬ ПАК»ООО; «МОDEL РАК», що не є характерним длявикористання найменування юридичноїособи у режимі комерційного найменування,якому властивий принцип істинності,постійності та виключності. Як наслідоку позові було відмовлено. На наш погляд, нажаль, «характерне використання» комерційного позначення не досить широко описано та не наданопосилань на норми, які б встановлювалитаке використання.

За справою№ 905/5270/13 позивач звернувся до ТОВ«ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «СВІТЛОШАХТАРЯ» про спонуканняприпинити використання в його найменуваннісловесного позначення «СВІТЛО ШАХТАРЯ»,яке співпадає з його позначенням ПАТ«ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД«СВІТЛО ШАХТАРЯ», а також зобов’язативідповідача внести відповідні змінидо установчих документів. В обґрунтуваннязаявлених позовних вимог позивачпосилався на те, що відповідач використовуєтотожне комерційне найменування(пріоритет на використання та захистякого належить позивачу), що вводить воману споживачів та завдає шкоди діловійрепутації позивача. Відповідні доводипідтверджує експертиза, що комерційненайменування відповідача не є оманливим,але є таким, що може ввести в омануспоживачів щодо особи, яка надає послуги.У статутах як позивача, так і відповідачане міститься інформації стосовнокомерційного найменування. Але післяперегляду матеріалів справи за рішеннямВГСУ,суд відмов у задоволенні позову, так якбезпосередньо комерційне найменування«СВІТЛО ШАХТАРЯ» за позивачем не булозареєстровано та не відображено удокументах.

У справі910/18966/13 позивачем нанесено на упаковкупродукту позначення «Творог»,що за рішення АМКУ (відповідач по справі)є порушенням, передбаченого законодавствомпро недобросовісну конкуренцю", увигляді поширення інформації, якавводить в оману, шляхом повідомленняневизначеному колу осіб неповнихвідомостей, що можуть вплинути на намірицих осіб щодо придбання даних товарів.Позивач з цим рішенням не погодився, вобґрунтування своїх доводів вказав,зокрема, що «Творожна традиція «Творог»- це власна (комерційна/фірмова) назва. Судомбуло встановлено, що споживач не може бути введений в оману розміщеннямкомерційного найменування, яке не євказівкою на тип і вид продукції з оглядуще й на те, що на упаковці продуктунаведено повну інформацію про йогосклад та загальну назву - продукт сирнийкисломолочний. Також судами не буловстановлено ознак конкурентних відносин,які могли б привести до негативнихнаслідків, оскільки Позивач не міготримати конкурентних переваг черезнезначну частку продукту на ринку. Такожсудом встановлено, що комерційна назване характеризує продукт, його властивостіі не пов'язуються зі складом продукту,а підприємство, застосувавши до власноїназви харчового продукту словосполучення«Творожна традиція «Творог», тобтовживаючи російське слово «творог», якене притаманне назві українськогопродукту, акцентувало увагу споживачана тому, що Продукт не є в повномурозумінні сиром; зазначивши слово«творог» російською мовою, воно тимпідкреслювало, що це комерційна назва,а не вид продукту, вид же Продуктузазначив українською відповідно довимог закону – «продукт сирнийкисломолочний». Напідставі всіх матеріалів та поданихдоказів суд встановив, що у діях Позивачавідсутні ознаки правопорушень.

А можливепорушення прав ТОВ«Промислові засоби індивідуальногозахисту», що єпозивачем у справі 910/20889/13,ще буди розглядатися судом при новомурозгляду за рішенням ВГСУ. Позов поданодо ТОВ «Центр промислових засобівіндивідуального захисту» про визнанняпротиправним розповсюдження відповідачемнедостовірної інформації про юридичнийзв'язок з позивачем, використання йогокомерційного (фірмового) найменування,зобов’язати відповідача припинитивикористання комерційного найменуваннята внести відповідні змін до статутущоб уникнути змішування з діяльністюпозивача. Так як суду потрібно встановити,чи мають позивач та відповідач комерційні(фірмові) найменування, які саме комерційні(фірмові) найменування індивідуалізуютьпідприємницьку діяльність як позивача,так і відповідача, з'ясувати чи функціонуютьсторони на одному ринку товарів абопослуг, чи можуть споживачі змішуватитовари, які вони виробляють та (або)реалізовують, та послуги, які ниминадаються тощо.

Отже, яквидно із наведеної практики, судивимагають більш формалізувати використаннякомерційного позначення, наприклад устатутних документах юридичної особи, договорах, рекламі, веб-сайті тощо.Крім того, можливо додатковозареєструвати комерційне найменування,як торговельну марку. А при виникненніспору щодо використання власногокомерційного позначення третіми особами,слід ретельно проаналізувати здійсненніпорушення та підготувати достатнюдоказову базу за для уникненнядовготривалих судових роглядів.