Криза електроенергетики. Штучна чи очікувана?
Цікаво, якої складової в поточній кризі української електроенергетики більше, - політичної, технологічної, чи людської (фахівці)?
Чи, це вже такий мікс з цього всього, який з високою вірогідністю, вже навесні цього року, може призвести до серйозних перебоїв в роботі електричної системи країни?
Безумовно, проблеми є з профільними фахівцями, - галузь відчуває жорсткий їх дефіцит. Старі кадри, сформовані ще за радянських часів, пішли, нові кадри, за рідкісними виключеннями, не хочуть мати відповідних знань та навичок. І, з кожним роком, ситуація погіршується.
Безумовно, серйозні проблеми є й з технічним станом об'єднаної електроенергетичної системи (ОЕЕС) України, яка дісталась в спадщину від нашого радянського минулого. Генерація, магістральні та розподільні мережі вже морально та фізично зношені, а нові потужності, за окремими виключеннями, в експлуатацію не вводяться.
Системної Стратегії розвитку ОЕЕС України, що враховує сучасні технології виробництва, зберігання, та передачі електроенергії, немає. Що призводить до того, що Україна найменш енергетично розвинена країна серед своїх сусідів. В електроенергетичній системі якої втрачається до 25% електроенергії на шляху від виробництва до споживача. А показник середньої тривалості перерв в електропостачанні на одного споживача в рік (SAIDI) – 700 хвилин/рік, один із найгірших в світі.
А головне, що на цей весь технологічно-фахівний бекграунд накладаються протилежні бізнесові інтереси різних владних та політичних груп впливу, що утворили в українській електроенергетиці не тільки повний колапс розрахунків між операторами системи, не тільки необґрунтоване підвищення тарифів, а й довели цю критичну інфраструктуру держави до абсурдних перекосів в її роботі.
Приклади? Будь ласка.
Генерація електроенергії в Україні складається з наступних типів: ядерна, теплова, гідро, та з відновлювальних джерел.
Найбільш дешева – атомна генерація. Собівартість цієї генерації складає, приблизно, 0,6 грн/кВт*г.
Найбільш дорога – генерація з відновлювальних джерел. Сонячна, вітрова, та біо. Законодавчо встановлені тарифи на неї знаходяться в межах від 3-х до 7-ми гривень. В залежності від різних умов.
Собівартість теплової генерації коливається в межах 2,5 – 3,5 грн за кВт*г.
Здається очевидним, що найбільш ефективним, з точки зору національної економіки, є споживання дешевої електроенергії, виробленої на наших атомних електростанціях. Тим більш, що вони належать державній компанії «Енергоатом», що підпорядковується державі. Тим більш, що загальна потужність усіх 4-х атомних електростанцій складає, практично, 120 млрд кВт*г у рік. А це, приблизно, увесь обсяг електроенергії, що, відповідно до енергобалансу України на 2021-й рік, буде спожитий усіма споживачами в цьому році в нашій країні.
Тобто, практично, 100% споживання електроенергії в Україні в цьому році може бути забезпечено атомною генерацією,- виробником з найбільш дешевою електроенергією. Що дозволило б не тільки не підвищувати тарифи для промисловості та населення, а й використовувати прибуток ОЕЕС України на модернізацію того ж «Енергоатому», та зношених магістральних та розподільних мереж.
Добре, відповідно до сучасних світових тенденцій, та Стратегії розвитку української енергетики до 35-го року, плануємо збільшити долю генерації з відновлювальних джерел до 25%. Це абсолютно правильно з екологічної та економічної точки зору.
Але, навіщо ми сьогодні продовжуємо активно експлуатувати низько ефективну та зношену інфраструктуру теплових електростанцій? Штучно доводячи долю цієї генерації до 30% в структурі загальної. Зменшуючи долю дешевої атомної генерації, та збільшуючи долю дорогої теплової.
Тому, що теплові електростанції приймають участь в балансуванні пікових добових навантажень електроенергетичної системи України? Чи, тому, що 80% теплової генерації куплені одним олігархом, а 20% відданні в експлуатацію іншому?
Якщо причина в другому питанні, тоді все зрозуміло,- так працює олігархічна економічна Система в Україні, що приватизувала державну владу.
Якщо причина в іншому, і треба знайти необхідні маневрові потужності, а не використовувати для цього неефективну теплову генерацію, яка ж до того є кричуще неекологічною, та дорогою. То, тоді треба не продовжувати експлуатувати ці теплові електростанції, які, до речі, через 3-5 років остаточно зупиняться, а вже сьогодні інвестувати в технологічні потужності, що можуть оперативно акумулювати ситуативні надлишки електроенергії, та віддавати їх в необхідний час.
Стратегію розвитку електроенергетичної системи України треба змінювати,- відходити від застарілих технологій виробництва, акумулювання та передачі електроенергії, та розвивати сучасні технології – інтелектуальних мереж, що не тільки значно підвищать надійність постачання електроенергії до споживачів, а й суттєво покращать її якість.
Але, ця Стратегія,- це вже зовсім інша розмова.
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26461
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21339
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 15440
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9705
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 9326