Без кайданок валютного регулювання, ліцензій і зайвих перевірок, що це буде
Про нове валютне законодавство. Давайте розбиратись, що саме це за зміни, і як вони приведуть до валютної прозорості, «безвізового» інвестування та нарешті будуть діяти в інтересах бізнесу.
На мою думку, двома величезними перемогами парламенту за перше півріччя 2018 року стало прийняття Закону про ТОВ, про який я вже писав у попередніх блогах, і, звісно, поява Закону про валюту.
Обидва Закони – це рятувальні круги для бізнесу, який до 2018 року повинен був керуватися застарілими декретами 90-х років, а усі прогалини, щодо яких виникали питання, вирішувались Верховним Судом або ж іншими судами. Це створювало суттєві перепони для юридичного супроводу та нормального функціонування бізнесу.
І якщо ключове з новел першого Закону я вже детально описував, то сьогодні поговоримо про нове валютне законодавство. Звісно, остаточно все має запрацювати мінімум за півроку, але ті обмеження, які приносили більшість проблем для бізнесу (наприклад, щодо інвестування за кордон та зовнішньоекономічних операцій), будуть скасовані одразу після набуття чинності Закону про валюту.
В цілому нове валютне законодавство сповідує принцип "дозволено все, що прямо не заборонено законом". Але не усе одразу, зміни будуть запроваджуватись аж до повної свободи проведення валютних операцій.
Тож давайте розбиратись, що саме це за зміни, і як вони приведуть до валютної прозорості, «безвізового» інвестування та нарешті будуть діяти в інтересах бізнесу.
Звісно, нове законодавство насамперед обіцяє повне скасування індивідуального ліцензування валютних операцій, зокрема, на організацію та проведення безготівкової купівлі-продажу валютних цінностей, відкриття рахунків і проведення розрахунків в іноземній валюті.
А інвестувати буде дозволено у будь-які напрямки і сфери: цінні папери, нерухомість, майнові права – обмежень немає.
І валюту на закордонних рахунках можна буде тримати як ту, що походить з України, так і з інших країн. А ввезення і вивезення цінних паперів більше не буде проблемою.
Також усім представникам бізнесу дозволено буде переказувати валюту як гарантійне забезпечення для участі у тендерах на постачання товарів, що презентуватиме їх у кращому світлі перед потенційними інвесторами та партнерами, тим паче за умови, що в Угодах про вільну торгівлю як з Канадою, так і з Ізраїлем участь у таких тендерах гарантована. А також усім представникам бізнесу буде дозволено надавати кредити нерезидентам.
А старі порядки (з дозволами та очікуванням ліцензій) й усі діючі індивідуальні та генеральні ліцензії НБУ втратять свою силу, окрім генеральних ліцензій для небанківських фінансових компаній та операторів поштового зв'язку.
По-друге, новий Закон передбачає послаблення регуляторного тиску в сфері імпортно-експортної діяльності, а саме: нарешті скасовується 180-денний термін для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, який так гальмував усі процеси. Тепер термін буде таким, як сам вирішить бізнес у контракті з контрагентами і партнерами.
І, напевно, найприємніше не тільки для бізнесу, але і для банківського середовища – це відміна валютного контролю за грошовими операціями до 150 тис. грн, на які банки витрачали купу часу. Тепер бізнесу буде набагато простіше, а банкам – не так багато паперової роботи з перевіркою дріб’язкових переводів і операцій.
Але тотальної свободи не слід чекати, бо за банками все одно закріплюється функціональний обов’язок вживати "заходи захисту", але лише у кризових ситуаціях – нестабільності банківської системи чи погіршення платіжного балансу України. Але сподіваємось, що таких не буде!
Що зі строками?
Так, 5 днів тому Рада прийняла Закон у 2-му читані, далі за процедурою підписання, потім – оприлюднення та публікація. Ще 7 місяців відведено для перехідного періоду, 6 місяців Нацбанк матиме, щоб привести у відповідність усю нормативку та прописати всі ключові особливості, аби потім у бізнесу і банків виникало менше питань і проблем. І ще місяць для оприлюднення цих актів.
Далі, звісно, деякий час піде на адаптацію, але в цілому, сподіваюсь, що до червня наступного року валютна сфера заживе абсолютно новим життям, без обмежень, надмірної бюрократії, з вільним рухом капіталу і розвитком.
- Один рік як межа: чому строк дії договору може зруйнувати правові відносини Світлана Приймак вчора о 20:06
- Закон – один для всіх! Але, це не точно Георгій Тука вчора о 17:17
- Поширеність ментальних розладів в Україні: що це означає для ринку праці? Ольга Малахова вчора о 13:48
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні Олександр Крайз вчора о 10:12
- Халепа нізвідки? Сергій Пагер 10.04.2025 16:09
- Роботодавець не виплачує заробітну плату. Які строки звернення до суду працівником Альона Прасол 10.04.2025 10:42
- Рекодифікація КУпАП – крок від тоталітарного до демократичного суспільства Сергій Пєтков 10.04.2025 10:35
- Вікторія Спартц – президент України? Валерій Карпунцов 09.04.2025 14:16
- Повестка в ТЦК: когда обязаны явиться, а когда – нет Віра Тарасенко 08.04.2025 23:00
- Трошки про законопроєкт №12089 про захист прав добросовісного набувача Антон Діденко 08.04.2025 21:37
- Як зберегти стосунки на відстані в умовах війни Людмила Євсєєнко 08.04.2025 19:22
- БЕБ, I did it again Євген Магда 08.04.2025 18:30
- Wesola Pani та Pan Smaczek: Чи можна запобігти кризі між франчайзером та франчайзі? Маркіян Варивода 08.04.2025 16:54
- Чому підписаний законопроєкт №12089 – це добре і корисно для суспільства? Віктор Сизоненко 08.04.2025 15:45
- На перетині інженерії, культури та мистецтва Оксана Захарченко 08.04.2025 12:45
-
Свердловина на кожній фермі. Чому Україна обігнала Польщу із біометаном
Бізнес 32902
-
Reuters: Росіяни почали отримувати виплати за замороженими активами через Citibank
Фінанси 13605
-
Найбільший меткомбінат України нарощує виробництво: запустив другу доменну піч
Бізнес 13125
-
Міненерго США різко знизило прогноз щодо ціни Brent на 2025 рік
Бізнес 11879
-
У вакансіях для пенсіонерів медіанна зарплата сягає 20 000 грн: дані OLX
Бізнес 10340