Майбутнє гіпермаркетів. Як змінилися мережі магазинів та які зміни ще попереду
Світ після глобальної пандемії створив багато викликів і для маленьких магазинів і для гіпермаркетів.
До того ж аби залишитися на плаву у кислотному конкурентному середовищі недостатньо думати про мінімізацію втрат під час кризи. Необхідно трансформувати формати спілкування з покупцем, програми лояльності, логістику доставки товару до покупця, вдосконалювати аналіз клієнтських даних і ставити в пріоритет особисту безпеку споживача та своїх працівників.
Як змінився покупець?
Разом зі світом, змінюються й уподобання споживачів в сторону локальних брендів і постачальників на противагу відомим глобальним брендам.
Відтепер в ціні широкий асортимент екологічних продуктів локальних виробників, фермерства та крафтових мануфактур (невеликі виробники, які виготовляють натуральні продукти, не додаючи підсилювачів смаку, фарбників тощо).
Також збільшився попит і на веганські продукти тощо.
Як змінився рітейл?
Через те, що покупець став вибагливішим, став змінюватися і рітейл.
Компанії почали ретельніше аналізувати вартість своїх активів. Зокрема, магазинів, працівників і лояльність покупців, що спонукає більшість гіпермаркетів та локальних магазинів до перегляду стратегій розвитку або зміни концепцій.
Магазинам доводиться більше вкладати гроші на сталий розвиток, на розробку програмного забезпечення для онлайн-продажів та організацію доставлення. Адже ті магазини, що не відповідали вимогам покупця було не солодко. Фактично було два виходи з ситуації: або зачинатися, або пристосовуватися до нових умов, що диктує ринок.
Гіпермаркети підлаштувалися під покупця
Магазини, в які ви ходите стали кращими, чи не так? Адже супермаркет намагається дати споживачеві все, що він бажає. Колись складно було уявити, що в супермаркеті може продаватися їжа високої кухні, або фаст фуди. Зараз це стало нормою, коли в супермаркетах є кухня, випікається власний хліб, тістечка, торти тощо. Більш того, стало нормою і продаж продуктів під власним брендом.
Якщо раніше людина приходила в супермаркет за продуктами, то зараз вона може не тільки придбати все для дому, але ще й поїсти поза домом.
Також, скоріш за все ця людина захоче розрахуватися картою.
Та сама людина наступного разу може взагалі не прийти в магазин, а зробити покупки онлайн.
За даними деяких аналітичних центрів майже вдвічі.
Відтак, згідно з дослідженням KPMG Global "Споживачі та нова реальність", продуктовий e-commerce виріс на 107% в порівнянні з торішніми показниками.
Фактично, споживачі стали купувати вдвічі більше в онлайні, попри це все ж частка онлайн-покупок зараз не більше 10%. Однак, ця цифра потенційно може зростати.
Так, у березні 2021 року вже 62% українських інтернет-користувачів у віці 16-65 років декларували, що сплачували за товари та послуги через інтернет.
Це на 22% більше в порівнянні з докарантинним початком 2020 року. Ріст відбувся завдяки частці активних "платників в інтернеті" – тих, хто оплачує товари та послуги в інтернеті хоча б раз на місяць: у березні 2020 року їх було 29%, а у 2021 році стало 43%.
Найактивніші користувачі е-платежів – люди у віці 30-39 та 40-54 роки. Їм більш притаманно оплачувати товари та послуги через інтернет, аніж населенню у цілому. Серед цих аудиторій частка "платників в інтернеті" за рік виросла найбільше – з 54% до 71% та з 50% до 70% відповідно.
Ми стаємо свідками розвитку нового покоління гіпермаркетів, які стрімко набирають обертів у покращенні свого сервісу. Тож, можливо скоро ми прокинемося у реальності, коли доставлення продуктів відбуватиметься за лічені хвилини, до того, як розігріється ваша сковорідка.
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3791
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 366
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 226
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 157
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22409
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17361
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16356
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13146
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11062