Аеропорт у Дніпрі. Підтримати проєкт і захистити конкуренцію
Рішення АМКУ призупинити півтора мільярдну державну допомогу на проектування й будівництво Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» напередодні викликало значний резонанс у ЗМІ та суспільстві.
Мовляв, чому це державний аеропорт не можна будувати державним коштом і навіщо для цього питати дозволу у АМКУ?
Для початку варто розібратися у специфіці поняття «державна допомога». Це — підтримка суб’єктів господарювання за рахунок державних чи місцевих ресурсів, що спотворює економічну конкуренцію, бо надає вибіркові переваги певним компаніям.
Кошти платників податків у жодному випадку не повинні допомагати спотворювати конкуренцію. А висновок про допустимість чи недопустимість державної допомоги надає саме АМКУ.
Логічно, що повідомлення про державну допомогу варто робити до того, як вона починає надаватися. Щоб не вийшло як у справі з Ужгородським аеропортом, де міська влада збиралася виділити 9 млн грн компанії «Мотор Січ» для компенсації збитків за пасажирські перевезення.
При цьому обґрунтування необхідності виділення коштів, умови відбору перевізників та причини вибору саме цієї компанії – відсутні. Найгірше, що на момент винесення Комітетом рішення про недопустимість цієї допомоги, послуга була надана. У підсумку компанія залишилася без грошей.
Такої ж помилки припустилося і Мінінфраструктури, коли у 2020 році без повідомлення Комітету виділило 100 тисяч, а на 2021 рік запланувало виділення ще 1,4 мільярда державних коштів на проектування та будівництво злітної смуги аеропорту «Дніпропетровськ». Дане фінансове втручання держави могло вплинути на конкуренцію у регіоні. Відтак державну допомогу призупинено до прийняття рішення про її допустимість. Справу досліджуємо у відповідності до стандартів ЄС щодо державної допомоги. Україна зобов’язалася їх виконувати, підписавши Угоду про асоціацію.
У ЄС надавачі держдопомоги аеропортам чи авіакомпаніям мають довести критичну важливість свого втручання. Зокрема, що воно сприятиме подальшому залученню у цей сектор приватних інвестицій.
Єврокомісія забороняє державам фінансувати супутню інфраструктуру аеропортів – паркінги, ресторани чи магазини. Найбільш вразливою для конкуренції вважається підтримка операційної та інвестиційної діяльності аеропортів. Аби отримати такий дозвіл, там мусять довести, що проекту бракує фінансування, а приватні інвестори з певних причин не готові вкладатися.
Окремий напрямок – авіабезпека. Допускається державне фінансування інфраструктури охорони порядку, пожежної безпеки, митного контролю та інших потреб, за які відповідає саме держава.
Авіакомпанії можуть отримати допомогу для запуску нових рейсів, які забезпечать логістику із віддаленими регіонами. Приміром, 2014 року в Іспанії погодили державне фінансування «Canarian airport» для відкриття нових рейсів на віддалені Канарські острови.
В Антимонопольному Комітеті України свого часу дозволили державне фінансування аеропортів у Чернівцях, Кривому Розі та Сумах. Адже була необхідність забезпечити там послуги загальноекономічного інтересу.
Новий аеродром аеропорту у Дніпрі безумовно потрібен і його буде збудовано. Це – державна програма, виконанням якої опікується безпосередньо Офіс Президента. Але цей факт ніяк не скасовує необхідність дотримання законодавства та принципів конкуренції. АМКУ і Мінінфраструктури саме над цим зараз працюють.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 360
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 232
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 46
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12310
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10375
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6585
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4174
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3700