Відновлення України: спільна дія має значення
У 2023 році понад 50 організацій громадянського суспільства об’єднали зусилля, щоб найкраща аналітика та напрацьовані рішення дійсно працювали задля відновлення, яке відповідає реальним потребам.
Чому говорити про відновлення варто уже зараз?
Без бачення, як саме має відбуватися відновлення, неможливо відбудовувати країну. Саме відновлення пропонує стратегію процесу, визначає пріоритети та механізми відбудови. Й це стосується усіх сфер життя держави.
Наприклад, екологічна політика відновлення. Пропонують стратегічні документи, як побудувати цю політику відновлення з урахуванням викликів та наслідків війни. Й, відповідно до її положень, відбувається відбудова екологічної інфраструктури.
Те ж саме стосується, наприклад, реінтеграції ветеранів та ветеранок. Як ми це робитимемо — описує стратегія відновлення. А вже після цього — розбудова або відбудова інфраструктури, яка необхідна, щоб ветерани та ветеранки війни мали змогу комфортно реінтегруватися у цивільне життя.
Для чого важливо об’єднуватися й залучати широку громадськість до процесів відновлення?
Від початку повномасштабного вторгнення органи місцевого самоврядування та організації громадянського суспільства (ОГС) працюють для того, щоб забезпечити життєздатність громад в умовах війни.
Їхня можливість жити й розвиватися уже зараз забезпечує відновлення усієї країни після війни. Адже без успішних громад не може бути успішної країни.
Попри усі воєнні й безпекові виклики, уже зараз вкрай важливо розбудовувати комунікацію з мешканцями громад, залучати їх до безпосередньої участі у плануванні відновлення й розвитку. Адже ці процеси можуть бути ефективними тільки за умови поєднання ідей, потреб та інтересів якомога ширшого кола зацікавлених осіб.
Упевнений локальний голос — це також запорука вироблення якісних стратегічних документів щодо відновлення на національному рівні.
Над чим сьогодні спільно працюють ОГС у сфері відновлення?
Велика кількість ОГС, які до повномасштабного вторгнення працювали у найрізноманітніших сферах, — політико-правовій, соціальній, екологічній тощо — сьогодні зорієнтували свою роботу у сфері відновлення.
Щоб чинити спільний вплив на процеси відновлення у громадах та на національному рівні — щоб вони були якісні, аргументовані, базувалися на реальних потребах та впроваджувалися на основі фахової аналітики — ОГС об’єдналися у Спільноту ОГС «Відновлення».
Її у 2023 році започаткував ІСАР Єднання за підтримки Фонду сприяння демократії при Посольстві Сполучених Штатів Америки в Україні.
Сьогодні Спільнота працює у п’яти ключових напрямках:
- залучення мешканців до прийняття рішень у сфері відновлення;
- реінтеграція ветеранів та ветеранок;
- відновлення житла;
- відновлення бізнесу;
- екологія та охорона довкілля.
Учасники Спільноти виробляють найрізноманітнішу експертизу й практично працюють у громадах різного типу для аналізу реальної ситуації та розробки рекомендацій у сфері відновлення. Така діяльність Спільноти може допомогти:
1. Колегам з громадського сектору, які прагнуть розвивати свою експертизу й діяти спільно задля досягнення максимального ефекту.
2. Представникам державної та місцевої влади формувати політики, що відповідають реальним потребам, та приймати ефективні рішення на основі аналітики ОГС.
Синергія зусиль також допомагає залучати донорські кошти до реалізації проєктів відновлення України, адже аналітика громадськості може мати важливу роль у прийнятті рішення щодо виділення підтримки.
Ключова мета Спільноти — надати локальному голосу переконливості й домогтися врахування його потреб та пропозицій у національних стратегіях відновлення. Цього можна домогтися лише шляхом спільного впливу.
Тому представники громадськості мають гуртуватись та об’єднуватися навколо процесів відновлення — щоб вони відповідали реальним потребам, а їхнє фінансування було обґрунтованим.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 359
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 230
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12241
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10348
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6574
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4165
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3641