Другий етап медичної реформи: чого нам чекати?
Медична реформа триває, але «вже реформована» первинка показала виключно формальний підхід до цього процесу
Поки що замість анонсованого принципу «гроші ходять за пацієнтом» по факту маємо принцип «гроші ходять за декларацією». В той же час, ми не маємо контролю за тим, чи відвідав пацієнт, з яким підписана декларація, хоч раз свого сімейного лікаря.
Так, як в провідних країнах, але «значно дешевше»
Вже дуже скоро, з 1 квітня, стартує другий етап реформи. Передбачається, що всі послуги, які увійшли до програми медичних гарантій, повністю буде оплачувати держава в особі Національної служби здоров’я. Така модель дійсно працює у багатьох країнах світу, зокрема у Канаді та Великій Британії. Але треба враховувати, що витрати на медицину, наприклад, у Канаді – 10,5% ВВП, у Великобританії – 9,8 % ВВП. У нашій же країні – це 2,9 % ВВП на всю медичну галузь. І, знову ж таки, нашого ВВП, а не канадського чи британського, що дуже суттєво! По факту, 72 млрд гривень, які закладені в Бюджеті-2020 на програму медичних гарантій, не відповідають не тільки реальній потребі на медицину, а і вимогам закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», де сказано про мінімум 5% ВВП на ці видатки.
Три факти про другий етап
Що ж чекає на лікарні, які з 1 квітня повинні перейти на нову модель фінансування? Адже медична субвенція закладена у Бюджеті-2020 лише на І квартал.
Перше: кошти за новою моделлю фінансування отримають лише ті заклади, які уклали договори з НСЗУ. Цей процес ще триває, хоча до старту другого етапу реформи – менше місяця. Також фінансуватися будуть не всі послуги, які раніше надавала лікарня, а лише ті, які затвердить НСЗУ. Якщо НСЗУ не укладе контракт на той чи інший вид медичної допомоги, наприклад, не буде оплачувати хірургічні операції, то лікарня змушена буде або шукати кошти у місцевому бюджеті, або закривати таке відділення.
Друге: ставка робиться на опорні лікарні, які визначені в регіонах як головні. Їх 212, і перелік лікарень затверджений розпорядженням КМУ. Ці лікарні, по факту, будуть «красивою обгорткою» для реформи, адже з ними НСЗУ заключає договори ще й по пріоритетним напрямкам, які фінансуються по більшому коефіцієнту.
В ці опорні лікарні будуть потрапляти пацієнти, яких доставила бригада швидкої допомоги. І туди ж, в більшості випадків будуть направляти пацієнтів сімейні лікарі. Наприклад, якщо у міській лікарні, яка не визначена як опорна, НСЗУ не укладе контракт на хірургічну допомогу, то на огляд до хірурга сімейний лікар направить у опорну, яка може бути навіть в іншому районі.
Третє: з 1 квітня, з початку другого етапу реформи, є великий ризик того, що не вистачить коштів на все обіцяне, деякі лікарні взагалі будуть залишені без фінансування, деякі зможуть отримати лише мізерне фінансування, бо НСЗУ не укладе контракт на ті чи інші послуги.
Інфаркти «по плану»
Є ще одна проблема, з якою зіткнеться багато лікарень, в тому числу і опорних. НСЗУ, контрактуючи той чи інший вид медичної допомоги в лікарні, чітко визначає планові обсяги такої допомоги. Наприклад, НСЗУ визначило, що план лікарні по кількості інфарктів 50. Що робити, коли до лікарні потрапить 51, 52- й пацієнт з інфарктом? Лікарня від НСЗУ коштів на цього пацієнта не отримає (діє «принцип нейтральності бюджету», прописаний у Постанові №65, тобто скільки в плані зазначено операцій, стільки і буде профінансовано: не більше і не дорожче).
Місцевий бюджет теж не зможе оплатити лікарні кошти за даного пацієнта, страхова компанія теж не може, і сам пацієнт також не може цього зробити, бо вся медична допомога в рамках Програми медичних гарантій повинна оплачуватися лише через НСЗУ. Тобто, крім того, що коштів не достатньо, лікарням ще й заборонено залучати додаткові кошти на Програму медичних гарантій з місцевих бюджетів чи страхових виплат. І ці моменти обов’язково потребують коригування.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 360
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 231
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12286
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10370
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6578
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4170
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3672