Статус біженця: за і проти
З початком війни Україну вже залишили понад 4 млн. людей
За інформацією з Порталу оперативних даних (data2.unhcr.org/en/situation/ukraine) станом на 30.03.2022 року територію України з початку війни вже залишило понад 4 млн. людей, з яких 2362044 виїхало до Польщі, 616512 - до Румунії, 388837 - до Молдови, 368807 - до Угорщини, 283824 - до Словаччини.
Українці, що прибувають в країни ЄС, можуть отримати один з трьох статусів:
1) біженець;
2) тимчасово захищена особа;
3) турист.
Біженець:
Згідно з Дублінською конвенцією від 15.06.1990 року, статус біженця надається у першій країні, кордон якої особа перетнула, тікаючи від війни.
Статус біженця надає право на проживання у таборі для біженців, право на медичну допомогу, освіту для дітей, щомісячну грошову допомогу, а також доступ до ринку праці.
Але є і певні обмеження:
- біженець не може полишити приймаючу країну до моменту отримання статусу;
- не може повернутися до України як до, так і після отримання статусу;
- адже в біженця забирають особисті документи (замість них видається, посвідка на проживання);
- також біженець не може працевлаштуватися до отримання статусу, а також у разі відмови у наданні такого статусу.
Розгляд документів на статус біженця може тривати не один місяць. Весь цей час українець залишається по суті безправним на чужій території.
Тимчасово захищена особа:
Згідно з Директивою ЄС, яка активована спеціально для українців 04.03.2022 року рішенням Ради ЄС, тимчасовий захист надається українцям, які проживали в Україні, включно до 24 лютого і були вимушені залишити її через війну.
Цей статус надає право на освіту, медичне страхування, право на постійне проживання терміном 1 рік з можливим продовженням до 3 років, доступ до ринку праці, соціальну допомогу.
Під доступом до ринку праці розуміють не лише можливість працювати за наймом, але й можливість займатися підприємництвом, відвідувати курси підвищення кваліфікації чи здобувати нову професію.
Статус надається автоматично , одразу після перетину кордону без зайвих формальностей.
Після отримання статусу можна іхати в будь-яку країну ЄС, де є вільне житло.
Турист:
Статус туриста дозволяє залишатися в ЄС протягом 90 днів з дати в’їзду. Коли 90 днів закінчаться, необхідно залишити територію ЄС. За такого статусу забезпечувати перебування в країнах ЄС доведеться власним коштом.
Висновок:
Найбільш прийнятним для українців є статус тимчасово захищеної особи. Він надає більше прав і можливостей порівняно зі статусом біженця і не має таких жорстких обмежень. Крім цього, він дозволяє в будь-який момент повернутися в Україну. Отже, всім, хто прибуває в країни ЄС, доцільно скористатися саме таким статусом. І ні в якому разі не отримувати статус біженця!
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 280
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 190
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 152
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 54774
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48462
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10443
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
10100
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9353