Здати в строк: яка допомога потрібна забудовникам
Девелоперам необхідні короткострокові кредити на рік-два під 5%, щоб ринок нерухомості в Україні не зупинився.
Будівництво багатоповерхівок, котеджів та комерційної нерухомості в умовах карантину – це нова реальність для девелоперів.
Забудовники вже перейшли на онлайн-спілкування з клієнтами, влаштовують відео тури об‘єктами, які будуються або невдовзі будуть введені в експлуатацію. Проте продаж і будівництво – це про різне.
Для того, щоб ринок нерухомості в Україні не зупинився, девелоперам необхідні короткострокові кредити на рік-два під 5%.
Станом на сьогодні будівельні компанії все ще працюють на об’єктах, і роблять це не лише в Україні.
Наприклад, всі будівництва продовжують функціонувати в Нью-Йорку та Лос-Анджелесі. Це логічно, адже будівельники виконують роботи на відкритому повітрі, а дистанція між ними складає не менше 1-2 метрів.
Проте зараз активно говорять про включення будівельних робіт до списку тих, що мають зупинитися у зв’язку з карантином.
Якщо для комерційних об’єктів це значитиме витрати на рівні до десяти відсотків від загального кошторису за увесь час простою, набагато сильніше постраждають компанії, які зводять житлові будинки.
За умов вимушеної зупинки будівництва прогнозується серйозне скорочення попиту серед інвесторів. Для компаній з великим фінансовим плечем це не стане критичною проблемою. Запасу їх міцності вистачить не на один місяць простою.
Водночас велика частина менших компаній не матимуть можливості покривати свої витрати без грошей інвесторів.
Найперше, що вони почнуть робити – це продавати квартири нижче планки собівартості, щоб лише виплатити зарплату працівникам, сплатити оренду деякої техніки та розрахуватися за матеріали.
Якщо криза триватиме більше декількох місяців, вони зіткнуться із нульовим попитом, а після скасування заборон просто не зможуть почати працювати.
До того часу в них вже не буде персоналу, проте залишаться невиконані зобов’язання перед власниками техніки, постачальниками матеріалів тощо.
Опосередковано це вплине на увесь ринок. Не секрет, що одним із великих конкурентів будівельної галузі в Україні є депозитний сегмент банківської сфери.
Ті люди, які не довіряють фінансовим установам, ймовірно, вкладатимуть кошти у квадратні метри.
Якщо частина компаній вимушено зупиняться – це позначиться на довірі до всієї будівельної галузі.
Навіть великі гравці зможуть відчути негативні наслідки у вигляді загального падіння попиту серед населення.
На цьому фоні очевидно, що прийняті в України заходи зі скасування ЄСВ для підприємців, кредитні канікули на декілька місяців та скасування пені є недостатніми.
Економіку поставили на паузу, а тому для її підтримки та запуску знадобляться додаткові ресурси.
Для будівельної галузі ефективним засобом стали б кредити під 5% на 1–2 роки.
Такі поступки для бізнесу могли б вагомо допомогти компаніям пройти через турбулентний період, пов'язаний із коронавірусом і карантином, і запобігти можливим затримкам із здачею об'єктів для частини девелоперів.
В іншому випадку мова йде про зупинку великого сегменту галузі. Також це значитиме втрату щонайменше декількох сотень мільйонів доларів, які люди вклали в житло, будівництво якого фактично призупиниться.
З кейсів на ринку зрозуміло, що навіть якщо згодом вдасться знайти тих, хто зможе добудувати такі об’єкти, перенесення строків здачі може складати щонайменше декілька років.
За прикладом інших держав можна побачити, що більшість країн вже зараз активно допомагають економіці.
Наприклад, в США прийняли план допомоги на 2 трильйони доларів.
Він включає різні напрями: від допомоги великим фірмам до виділення 367 мільярдів доларів на підтримку малого бізнесу, а також виплати по 1,2 тисячі доларів всім особам із доходом менше ніж 75 тисяч на рік.
У тому числі програма передбачає викуп іпотечних облігацій, який має унеможливити повторення сценарію 2008 року.
Навіть якщо позичальники не зможуть платити по іпотеках, частину витрат одразу забере на себе держава.
Один із великих сегментів програми – це різноманітні форми кредитування: від брідж-кредитів на чотири роки та викупу облігацій великих компаній, до кредитів малому бізнесу.
Велика Британія озвучила плани з виділення 30 мільярдів фунтів (39 мільярдів доларів) для боротьби із наслідками вірусу, з яких 18 мільярдів підуть на підтримку економіки.
Це на додачу до 200 мільярдів доларів, які направлять на викуп державних облігацій та корпоративних бондів, і зниженню базової ставки до 0,1%. Таким чином влада накачує економіку ліквідністю.
У Німеччині пообіцяли направити 50 мільярдів євро на підтримку самозайнятих громадян. Ще 600 мільярдів спрямують в кризовий фонд, 400 мільярдів з яких у випадку необхідності підуть на доступні кредити.
У Польщі вже анонсували антикризову програму на 52 мільярди доларів. Частина цих грошей буде спрямована на компенсацію 40% зарплат для працівників тих компаній, що постраждали через карантин.
Сьогодні українська будівельна галузь потребує набагато меншого рівня допомоги, аніж надають своєму бізнесу більшість іноземних держав.
Проте вона усе одно потрібна, щоб сфера змогла ефективно перейти найтяжчий етап і рухатися далі.
Найкращим варіантом є запуск доступних кредитів для будівельних фірм: короткострокових позик під 5% на 1–2 роки.
Вони допоможуть компаніям виконати свої зобов’язанням на період простою та падіння попиту серед населення, і все ж таки завершити свої об’єкти.
Враховуючи мультиплікатор економіки, така допомога окупиться навіть просто за рахунок зібраних згодом податків, а будівельна галузь залишиться одним із реальних локомотивів економіки.
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 04.07.2025 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 04.07.2025 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 04.07.2025 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 04.07.2025 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Готують підвищення тарифів для населення 417
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 351
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 331
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 330
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 154
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
19135
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 9740
-
BlackRock припинив пошук інвесторів для відновлення України – Bloomberg
Фінанси 7402
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6768
-
Перевтілення Будди та нагляд партії. 90 років боротьби далай-лами з Китаєм – що далі
5434