Бюро економічної безпеки: Перезавантаження чи біг на місці?
Бюро економічної безпеки України неодноразово потрапляло у гучні скандали, чим й здобуло негативну репутацію в суспільстві. Чергова спроба реанімувати Бюро -одна з ключових вимог МВФ.
За роки роботи Бюро економічної безпеки України (далі за текстом – БЕБ, Бюро), неодноразово потрапляло у гучні скандали, чим й отримало негативну репутацію у суспільстві. Бюро було створено у 2021 році[1], і мало б виконувати функції аналітичного органу, який запобігає та протидіє економічним злочинам проти держави. Фактично ж БЕБ отримало широкий спектр функцій, що забезпечили органу монополію з контролю національної економіки.
Представники бізнесу постійно наголошують, що робота Бюро створила ще більше передумов для зловживань, ніж були при існуванні Податкової міліції, яку й мав замінити БЕБ. Бюро намагались перезавантажити декілька разів, проте успіху це не дало.
Наразі відбувається чергова спроба реанімувати орган, тим паче це одна з ключових вимог МВФ. В меморандумі МВФ, БЕБ стоїть окремим пунктом, як структурний маяк, який потрібно виконати до кінця червня 2024 року.[2]
З огляду на це, 11.04.2024 року Парламент у першому читанні підтримав урядовий Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» щодо удосконалення роботи Бюро №10439.[3] Тож пропоную разом оглянути ключові зміни, які пропонує законопроєкт №10439 та які застереження висловлює бізнес щодо поточної редакції.
Урядовий проєкт закону здебільшого пропонує внести зміни стосовно кадрової політики, повноважень та оцінки ефективності діяльності Бюро.
Кадрова політика. Документ уточнює процедуру з відбору та призначення керівництва БЕБ. Конкурсна комісія складається з шістьох членів, її склад формує Уряд. Три члени від Уряду, а ще три - за рекомендаціями міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу. Законопроєкт розширює перелік осіб, які не можуть бути членами комісії, уточнює їх права й обов’язки, визначає підстави для дострокового завершення їх повноважень та змінює порядок ухвалення рішень комісією. Пропонується також встановити обов'язкове проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа перед призначенням особи на посаду в БЕБ. Заступники Директора Бюро проходитимуть обов'язкову атестацію, в порядку, передбаченому Урядом. Окрім цього, через рік після припинення чи скасування воєнного стану буде проведена атестація працівників БЕБ, які призначені на посади до набрання чинності цим Законом. В Уряді вважають, що відповідні зміни мають забезпечити прозорий та об'єктивний відбір кваліфікованих кандидатів на ключові посади.
Повноваження. Законопроєкт пропонує обмежити повноваження деяких правоохоронних органів щодо розслідування економічних злочинів. Зокрема це стосується Нацполіції та СБУ. Це призведе до того, що повноваження Бюро ще більше розширять, до функцій БЕБ віднесуть кримінальні провадження щодо контрабанди культурних цінностей, зброї, наркотиків та фальсифікованих лікарських засобів. На думку КМУ це сприятиме ефективнішому веденню розслідувань у сфері економічної безпеки.
Оцінка діяльності. Незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності БЕБ проводиться за рішенням Уряду. Аудит здійснюється кожні два роки Комісією з ефективності діяльності Бюро (далі - Комісія) у складі трьох осіб, які призначаються Урядом на підставі пропозицій іноземних організацій, які відповідно до міжнародних договорів протягом останніх трьох років до проведення оцінки надавали Україні технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції, реформи органів правопорядку. При проведенні аудиту Комісія матиме право отримати доступ до матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснювалося Бюро та було завершене. Комісія зможе проводити конфіденційні інтерв'ю з працівниками БЕБ, працівниками інших органів державної влади та органів правопорядку, а також з іншими особами, які володіють інформацією необхідною для проведення аудиту. Окрім цього Комісія звертатиметься до органів державної влади, будь-яких фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації, необхідних для проведення оцінки.
Що каже бізнес? Бізнес спільнота, зокрема Європейська Бізнес Асоціація (далі за текстом - ЄБА), м’яко кажучи, невдоволена редакцією документа, який прийнято в першому читанні.[4] В ЄБА зазначають, що в законопроєкті №10439 відсутня чітка процедура переатестації всіх кадрів Бюро. Процедура має містити ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію. Відсутні в урядовому проєкті й критерії ефективності роботи оновленого БЕБ та інструменти контролю за їх дотриманням. На думку ЄБА, міжнародні експерти мають бути включені до кадрової комісії з переатестації всіх поточних співробітників БЕБ та комісії з відбору нових працівників БЕБ.
Підсумки. Вважаю, що законопроєкт №10439 потребує суттєвих доповнень та коригувань. Запропонований недосконалий механізм переатестації призведе до того, що нинішні кадри БЕБ, що не відповідають принципам доброчесності - збережуть свої посади. Проєкт закону не містить кардинальних змін в організації діяльності Бюро, в тексті відсутній чіткий перелік покладених на нього завдань та повноважень. Фактично нічого не зміниться. Наразі ми спостерігаємо чергову невдалу спробу перезавантаження Бюро.
Законопроєкт, який має на меті по-справжньому удосконалити роботу БЕБ повинен враховувати головну вимогу МВФ - перетворити Бюро у єдиний орган правопорядку зі спеціалізацією в економічних злочинах, базою роботи якого буде аналітика. Окрім цього, потрібно обмежити доступ до посад у БЕБ особам, які мають сумнівний бекграунд.
Я вірю, що Бюро можна реанімувати. Головне - політична воля! Уряд та Парламент мають дослухатись до пропозицій бізнесу та МВФ й зробити фундаментальну роботу над помилками, враховуючи попередні невдалі спроби перезавантаження. БЕБ має захищати економічні інтереси держави, а не кошмарити та тиснути на бізнес!
1. Закон України 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» /сайт Верховної Ради України.
2. Лист про наміри та Меморандум про економічну і фінансову політику від 01 грудня 2023 року/сайт Міністерства фінансів України.
3. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» щодо удосконалення роботи Бюро №10439/сайт Верховної Ради України.
4. ЕВА приєдналась до Спільного звернення бізнесу до нардепів щодо перезавантаження БЕБ /сайт Європейської Бізнес Асоціації.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11868
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2887
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1972
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1967
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 1859