Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
11.07.2020 14:08
Зморщина слава старого Шпикова
На розбитій дорозі сільського регресу
Найближча мені дорога зі столиці до рідного дому в Джурині на Вінниччині – через Шпиків. Колишній райцентр, у минулому примітне багатолюдне містечко, тепер затрапезне в бур’янах і розбитих дорогах село Шпиків, що розташувалося за 25 верств від мого дому. Можна сказати, рідна моя сторона. Котра все більше перетворюється з колись квітучого краю в справжню пустку, відлюддя.
При чому із числа колишніх райцентрів, як мені видається, саме Шпиків морщиться і старіє чи не найбільше.
А колись це був усіма знаний, шанований населений пункт. За часів російсько-турецької війни 1710-1713 років, у селищі робив привал із гульбищем гультіпака Петро Перший. Про це, до речі, згадує у своїй незакінченій книзі «Історія Петра» російський поет Олександр Пушкін. За його даними московський цар «почивал» у цих краях на початку червня 1711 року, і поїхав далі на Південь, в сторону Молдови...
Десь тієї пори Шпиків перейшов у володіння родини Свайковських. 1760 року Леонард Свайковський, котрий згодом стане Подільським воєводою, розпочне спорудження у Шпикові родового замку. Навіть замку-резиденції, позаяк в окрузі він скупить чимало примітних володінь, а управлятиме ними саме звідси. Замок з’явився на світ у бароковому стилі. Складався з чотирьох схожих один на одного будинків, які утворювали внутрішній квадратний двір. Палацові будівлі з високими дахами вінчали чотири шестигранні в плані двоповерхові вежі. З них до наших днів залишилася лише одна кутова вежа з шоломоподібною покрівлею.
Справу дідуся Леонарда Свайковського продовжив у Шпикові онук Леон. 1844 року він почав спорудження, на річці Шпиківка, одного з перших потужних цукрових заводів Поділля. І це підприємство десятиліттями надійно утримувало солодку славу аж до недавніх часів. Варварство теперішньої післясовкової пори залишило на фундаменті лише дві височенних заводських труби. Здається, якби могли, то і їх би згризли по шматках. А дзуськи… Дуже ж бо високі вдалися, надійно дідами вивершені на яєчних жовтках, не на цементі …
Читайте такожУкраїнське машинобудування не змогло знайти заміну ринкам СНД – дослідженняРемонт старого сільського будинку. Скільки це коштує і чи варто це робитиВ яких областях найсуттєвіше зросли ціни на оренду квартир. І це не Львів та Київ
Фото з Інтернету. Дякую невідомому мені автору...
Родовий замок Свайковських розтягли буквально по цеглині, за винятком однієї оборонної вежі, в котру заселилися сім’ї селян… Так і збереглася історична цінність…
Колись, коли я ще був школяриком, ми якоїсь зими приїжджали грати у волейбол та баскетбол з шпиківськими ровесниками. І матчі відбувалися в спортзалі, в який був перетворений церковний храм. Нині знову тут відродилася сільська церква. Проїжджаючи мимо неї, я обов’язково хрещуся і прошу прощення у Господа Бога за малолітнє своє богохульство. Яке, звісно, придумав не я і вчиняв не з власної волі…
Населення Шпикова тає, як сніг навесні. Особливо ж високимими темпами в останні роки. Був час, коли тут мешкало 6,5 тисяч громадян. Нині – нараховується ледве половина від того числа.
Заглядаю до Вікіпедії. Мене цікавить розділ «Відомі особистості». У ньому три записи:
• Аківа Говрін (1902—1980) — ізраїльський політик.
• Йоханан Тверський (1900—1967) — письменник і публіцист, писав мовою іврит.
• батьки Лєни Краснер (Лі Краснер) — відомої американської художниці, дружина Поллока.
Справді, колись у селі мешкала єврейська община. Не вельми багаточисельна, максимальна кількість її була 1800 осіб. Давно розбрелась вона по білому світу. А що за всі часи, за віки не було жодної прославленої православної людини у Шпикові? Чи, можливо, ми не вміємо шанувати своїх людей? Обминаємо їх славою?
І тут я пригадав, що, здається, у перший рік правління вигнанця В. Януковича, у День Незалежності, глава держави десь виступаючи, прочитав підготовлений його спічрайтерами яскравий приклад мужнього доброчинства, саме зі Шпикова. Я довго шукав, але таки віднайшов в архівах-медіа, як то все подавалося. Читайте:
«У роки Голодомору в Шпикові Шаргородського району (тоді село входило до цього районного формування, нині це Тульчинський район) працював завгоспом місцевого колгоспу Михайло Герасимчук. Улітку 1933 року, коли достигав новий урожай, правління місцевого колгоспу вирішило змолоти 130 пудів зерна, щоб підтримати голодуючих колгоспників. Залежно від кількості людей у сім’ї видавали по 2-3 пуди борошна.
За вчинені дії членів правління та ревізійної комісії колгоспу звинуватили у розкраданні колгоспного хліба та репресували. М. Герасимчука разом із головою ревізійної комісії М. Шкуріним та членом комісії І. Козієм засудили до розстрілу. Після апеляції розстріл було замінено на 10 років тюремного ув’язнення».
Хіба це не подвиг? Чому в селі немає стели, котра б розповідала про доброчинність трьох колгоспників, які врятували від смерті все село? Питання до сільської, районної, обласної влад.
Ах, вони чекають команди, помаху прапорця. Ось уже 87 років! Та її ніколи й не буде, особливо тепер, поки крадії і злодії при владі, байдужі і бездуховні люди…
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Забезпечення прав людини в умовах війни Дмитро Зенкін 14:16
- Відключення споживачів від комунальних послуг за борги по ЖКХ Євген Морозов 12:24
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов вчора о 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко вчора о 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов вчора о 12:16
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни Ігор Шевцов вчора о 10:21
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов 01.10.2024 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук 01.10.2024 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак 01.10.2024 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін 01.10.2024 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов 01.10.2024 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов 01.10.2024 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
Топ за тиждень
- Навіщо Феміді обценьки? 2555
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі 262
- Зміни в призначенні субсидій 223
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 179
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 178
Популярне
-
Битва за Покровськ стане апогеєм. Україна втратила Вугледар – що це означає
25271
-
У Лондоні починається гучний суд про компенсацію за привласнені Росією літаки
Бізнес 7448
-
Експорт оживає: Україна збільшила продаж за кордон дорожчих товарів
Фінанси 7345
-
Немає ніякого НАТО. Немає ніякого ЄС. Немає ніякого Рамштайну
Думка 5918
-
Демографічна стратегія уряду: з чого насправді потрібно починати
Думка 5732
Контакти
E-mail: [email protected]