Київський Метрополітен має приносити місту прибутки
Всі комунальні підприємства повинні бути прибутковими – наповнювати міський бюджет. Це стосується і Метрополітену всіх інших.
Судячи з проекту Програмисоціально-економічного розвитку міста Києва, а саме, в частині транспортноїсфери, у 2017 році Кияни зможуть отримати другий вхід на станцію Метрополітену«Вокзальна» та другий пересадочний вузол між станціями «Театральна» і «Золотіворота».
Кошторисна вартістьпершого будівництва, згідно документу, становить майже 350 млн. гривень, адругого – 280 млн.
Крім того, плануєтьсявиділення майже пів-мільярда гривень для робіт на недіючій зараз станції«Львівська брама», з них у 2015 році – 52 мільйони.
У цьому ж році плануєтьсявитратити 20 мільйонів на хімічне закріплення грунтів на окремих ділянках.
Лише на модернізаціювагонів метрополітену документ передбачає 1.2 мільярда гривень у 2015 році.
Це лише частина тихвитрат, які плануються і мають бути передбачені бюджетом Києва на 2015 рік.Лише КП «Київський Метрополітен» згідно з документом у 2015 році має освоїти1.38 мільярда гривень.
Під час роботи надміським бюджетом ця цифра може змінитися, проте, нема причин вважати, що змінибудуть значні. Особливо, якщо йде мова про зміни в бік зменшення. Надто вжеважливе місце у життєдіяльності столиці займає метро.
Зараз триває дискусіянавколо підвищення цін на проїзд в Метро. Нас запевняють, що нормальнефункціонування Метрополітену без підвищення тарифів не буде, що отримані грошіпідуть на модернізацію і закупівлю нового рухомого складу, ремонт ескалаторівта інші необхідні витрати.
З цим складно непогодитися, проте, ми пам’ятаємо,що під час каденції колишнього мера Леоніда Черновецького ціна на проїзд ужепідвищувалася в 4 рази. І мотивація була така ж сама. Проте, сьогодні постаєпитання доцільності використання тих коштів, чи пішли вони за призначенням, чибули використані для розвитку метро, чи їх просто вкрали або розбазарили.
Тому до цього питанняпотрібно підходити комплексно. Разом із питанням наповнення бюджету міста маєстояти питання належного контролю за використанням коштів. Для цього має бутидієвий механізм, коли громада зможе без проблем отримувати правдиву інформаціюпро рух бюджетних коштів. Для цього можна створити електронний реєстр, якийміститиме інформацію про надходження та витрати з бюджету, де будутьпублікуватися проекти програм соціально-економічного розвитку і бюджету міста.
Всі комунальніпідприємства повинні бути прибутковими – наповнювати міський бюджет. Це стосуєтьсяі Метрополітену всіх інших. Натомість, ми бачимо іншу ситуацію. Станом на жовтень 2014 року в Києві працювало 402 КП. 200– місто. 202 – райони. На той час 103 з них (52 – місто, 51 - райони)знаходяться на стадії припинення (реорганізації або ліквідації) через своюнерентабельність.
Міська влада хоче підвищувати тарифи на проїзд в міському транспорті,зокрема, і в метро. Мотивація проста – акумулювання коштів у міському бюджеті. Проте,шукають не зовсім там, де потрібно. Нема різниці скільки буде надходжень, якщоїх будуть поглинати корупція та інфляція.
Потрібно шукати інші шляхи. Повинен бути ефективний менеджмент, потрібнозалучати інвестиції та правильно їх використовувати. Потрібно використовуватикошти від реклами у метро. Зараз ми маємо ситуацію, коли дохід від реклами КП «КиївськийМетрополітен» становить менше, ніж 1% від його загального доходу. Це нонсенс! Причиноюцьому служить те, що сам Метрополітен не розміщує рекламу, а лише надає рекламнуплощу для компаній.
Орендна вартість площ під рекламу дуже низька, прицьому розцінки рекламних агентств досить високі. На цьому місто втрачає десяткимільйонів гривень.
Крім того, враховуючи наявну ситуацію, потрібнореалізовувати заявлені проекти в порядку черговості за критерієм їх важливості,а не реалізовувати всі одразу в умовах кризи, ризикуючи не завершити початечерез нестачу або повну відсутність фінансування.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 203
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 142
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 136
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 120
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9833
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5029
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4519
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3837
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801