Фейки у соцмережах. 5 головних правил особистої гігієни
Найбільш ефективний спосіб протистояти інформаційним вкидам і маніпуляціям – це особиста інформаційна гігієна у соцмережах.
Песик і Раша
Трагічна історія про песика, який рятував господаря і отримав тяжкі опіки морди, зараз є одним із лідерів за кількістю репостів у українському сегменті Facebook. Нещодавно вона перетнула позначку 200 тисяч репостів. На картинці із зображенням тварини також повідомляється, що Facebook переказує по долару на лікування песика за кожен лайк і шер. Але якщо придивитися уважніше, ця історія виглядає набагато більш трагічною.
Насправді, на фото зображений песик із шинкою на морді. І все, що написано на картинці – це повна нісенітниця. Але десятки тисяч людей вирішили поділитися цією історією як справжньою. Якщо б їхні репости конвертувалися, приміром, в голоси, цей песик на останніх місцевих виборах гарантовано міг би стати мером будь-якого великого міста. Крім хіба що Києва та Харкова.

Пару місяців тому у соцмережах гуляв «скріншот новини» про призначення словенської дзюдоїстки Раші Сраки послом до Росії. І біда зовсім не в тому, що це жарт з розряду «попа-піся-кака». Достатньо було витратити 15 секунд на перевірку – і стало б зрозуміло, що послом Словенії в Росії був і лишається Брано Раковець, а смішна новина – є банальним фейком. Але купа розумних освічених людей цю новину не перевіряли, а одразу ділилися нею зі своїми друзями і підписниками в соцмережах. Я побачив скріншот фейкової новини у народного депутата, у священника, навіть у кількох журналістів і редакторів провідних ЗМІ.

Фейки як зброя
Випадки зі словенським послом і песиком з шинкою досить смішні і невинні. Але так само звичка довіряти будь-якому інформаційному повідомленню працює в інших випадках. Свідченням є тисячі репостів новини про те, що депутати від «Слуги народу» вкрали рушники після тренінгу у Ріксосі. Або, наприклад, інша частина електорату у березні захоплено репостила маніпуляцію, що Петро Порошенко тікав у Черкасах із зустрічі з виборцями.

Найгірше, коли фейки використовуються як елемент спланованої інформаційної кампанії. Так було під час Брекзіту. Коли багато британців повірили фейковому повідомленню, що буцімто перебування у ЄС коштує бюджету Об'єднаного Королівства 350 мільйонів фунтів на тиждень. Українцям теж не треба далеко ходити за прикладами. У вересні Facebook повідомив, що зупинив діяльність груп та спільнот, які вели скоординовані кампанії з дезінформації в Україні. За даними соцмережі, лише на рекламу они витратили близько $1,6 млн.
Як протистояти фейкам
Найбільш ефективний спосіб протистояти інформаційним вкидам і маніпуляцім – це особиста інформаційна гігієна у соцмережах. От її п’ять головних правил.
1. Знайдіть першоджерело. У більшості випадків новини, які поширюються в українському інформаційному просторі – це чиїсь заяви, цитати з інтерв’ю, чи розповіді очевидців. Насамперед варто пересвідчитися, що вони справді казали те, що їм приписують.
2. Власне, те саме стосується і картинок. Досить часто картинки, які використовуються для маніпуляцій, легко можна знайти через Гугл і подивитися, де і в якому контексті вони використовувалися раніше.
3. Відокремте факти від коментарів. Це теж не дуже складно. Факти – це те, що сталося. Їхні інтерпретації теж важливі, але можуть залежати від різних обставин й іноді бути заангажованими.
4. Якщо сумніви лишаються, пошукайте додаткову інформацію про подію чи людей, які її коментують. Не зайвим буде пересвідчитися, що сайт, який розмістив новину, існуює вже досить давно і йому можна довіряти.
5. І, зрештою, найважливіше! Якщо якесь повідомлення викликає сильну емоційну реакцію (сміх, страх, осуд чи гнів), зупиніться. Зробіть кілька глибоких вдихів і видихів і подумайте, чи справді варто так емоційно втягуватися у цю історію. Навіть якщо це історія про нещасного песика.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 31616
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
11868
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 7959
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7127
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 5793