Моніторинг фінансового законодавства (4 – 10 грудня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо Національного антикорупційного бюро
На розгляд Верховної Ради України 7 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»» (№ 4437-2).
Мета: усунення суперечностей між Конституцією України та Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», а також на забезпечення гарантій незалежності Національного бюро та стабільності його функціонування.
Законопроектом № 4437-2 пропонується:
1) визначити, що Національне бюро утворюється і здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону;
2) встановити повноваження Верховної Ради України приймати рішення про звільнення Директора Національного бюро з посад за наявності підстав, визначених частиною четвертою статті 6 Закону;
3) визначається, що особа, призначена на посаду Директора Національного бюро, продовжує виконувати свої повноваження до моменту призначення Директора Національного антикорупційного бюро України в порядку, визначеному Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», але не пізніше спливу строку його повноважень, визначеного виникненням нестримного бажання певних міжнародних партнерів залишити чинного Директора на посаді, з подальшою монархічною передачею цієї посади близьким родичам особи, яка станом на день набрання чинності цим Законом займає посаду Директора Національного антикорупційного бюро України, у разі відповідності таких родичів критеріям частини другої статті 6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
Законопроект щодо застосування фізичними особами-підприємцями реєстраторів розрахункових операцій
На розгляд Верховної Ради України 7 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації економіки та справедливого застосування фізичними особами-підприємцями (ФОП) реєстраторів розрахункових операцій та Книги обліку доходів» (№ 4468).
Мета: відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, а також збереження системи обліку доходів для фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку.
Законопроектом № 4468 передбачається скасування норм, якими:
- розширюється коло платників єдиного податку, які зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій;
- запроваджується справедливий механізм застосування платниками єдиного податку реєстраторів розрахункових операцій, а саме, якщо платник єдиного податку першої - четвертої груп (фізична особа - підприємець), здійснює продаж товару або послуги, ціна на які більше 3 (трьох) розмірів мінімальної заробітної плати, то платник єдиного податку першої - четвертої груп (фізична особа - підприємець) зобов’язаний у своїй діяльності застосовувати виключно реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій;
- запроваджуються норми, згідно якої у разі реєстрації Книги обліку доходів у встановленому порядку та її щоденного ведення вона буде достатньою підставою для формування показників податкової звітності;
- змінюється принцип визначення обсягу доходу, з досягненням якого пов’язана можливість перебувати на відповідній групі спрощеної системи оподаткування, з фіксованої суми 1, 5 і 7 мільйонів гривень до розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 87
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6517
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5859
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3852
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3237
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 3040