Аналіз законопроєкту 3711-1 фракції "Голос"
Про переваги альтернативного законопроєкту 3711-1.
16 липня Верховна Рада України обиратиме серед трьох законопроектів про судову реформу. Услід за проєктом закону 3711, ініційованим Володимиром Зеленським, до порядку денного рекомендували включити і альтернативні законопроекти 3711-1 від фракції “Голос” і 3711-2 нардепа від фракції “Слуга народу” Демченка. Перший з них, у свою чергу, на відміну від президентського 3771, про який можна прочитати тут, та його проекції 3711-2, дійсно має шанс зрушити судову реформу з місця.
То що ж позитивного в альтернативному законопроекті 3711-1?
Законодавча підтримка діяльності Громадської ради доброчесності (далі – ГРД).
Так, законопроект 3711-1 пропонує наділити ГРД правом подавати дисциплінарні скарги щодо суддів і можливістю ініціювати моніторинг способу життя судді.
Проєкт також передбачає, що поріг необхідних голосів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів для подолання негативного висновку ГРД (це дозволяє призначати суддю всупереч рішенню Громадської ради доброчесності) зросте з одинадцяти до п’ятнадцяти.
Крім цього, передбачено, що організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Громадської ради доброчесності здійснюватиме секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (наразі законодавство не передбачає фінансову чи будь-яку іншу підтримку ГРД).
Пропонується добір на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя через конкурс, який затверджує спеціальна Конкурсна комісія.
Конкурсна комісія, яка проводитиме конкурс, складатиметься з трьох суддів або суддів у відставці, обраних Радою суддів, та трьох міжнародних експертів. Їх запропонують донори, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сферах верховенства права та запобігання і протидії корупції.
Примітно, що, на відміну від президентського проєкту, у питанні добору членів Конкурсної комісії 3711-1 відводить Вищій раді правосуддя другорядну роль: склад Комісії має затвердити голова Вищої ради правосуддя.
У тексті законопроекту не згадується й Уповноважений Верховної ради України з прав людини, який у судовій реформі від Президента грає аж ніяк не другорядну роль. Так, у законопроекті 3771 Омбудсмен може пропонувати кандидатів до складу Конкурсної комісії у разі, якщо у визначений проєктом закону строк не було пропозицій від основних суб’єктів формування складу Комісії.
Безперечно позитивним моментом є незалежність Конкурсної комісії від Вищої ради правосуддя та номінальна роль останньої у конкурсі до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Додаткова стадія процедури відбору членів Вищої ради правосуддя.
У законопроекті передбачена перевірка на доброчесність як кандидатів до Вищої ради правосуддя, так і чинних членів.
Кандидатів, що не пройшли перевірку, Комісія не рекомендуватиме до призначення, а щодо чинних членів – у разі їхньої невідповідності вимогам доброчесності, Конкурсна комісія може внести подання про звільнення.
Таке нововведення дозволить очистити Вищу раду правосуддя від недоброчесних членів іа не допустить до призначення на посаду недоброчесних кандидатів. А з цим у Вищої ради правосуддя є проблеми.
Функціонування служби інспекторів як автономного допоміжного органу у складі секретаріату Вищої ради правосуддя.
У складі секретаріату Вищої ради правосуддя пропонують створити службу інспекторів, які мають проводити попередню перевірку дисциплінарних скарг на відповідність вимогам закону та за необхідності можуть збирати додаткові матеріали для висновку щодо підстав дисциплінарної відповідальності.
Висновки
Сьогодні Парламент у першому читанні обиратиме серед трьох законопроектів, лише один з яких здатен розблокувати судову реформу та при цьому відповідає вимогам МВФ у частині реформи правосуддя. Саме таким проєктом можна назвати 3711-1, який, попри все, Комітет з правової політики не рекомендував до першого читання.
Залишається сподіватися на підтримку 3711-1 з боку народних депутатів і стежити за рухом законопроекту в парламенті.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10791
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9903
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6458
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3746
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 2692