План порятунку недобудованої держави: сценарій від Зеленського
Поширення коронавірусу, падіння економіки, вимушений карантин та зростання безробіття – далеко не повний перелік проблем, з якими зіткнулася українська влада в останні місяці.
Не перебільшенням буде сказати, що до такої епідемічної ситуації та її наслідків готовим не був ніхто: ні Китай, де ця хвороба з’явилася, ні заможний постіндустріальний Захід, ані тим більше корумпована та нестабільна Україна. Однак, якщо в багатьох країнах вірусна пандемія виявила слабкість окремих державних ланок, то в Україні стала каталізатором фіксування безпомічності та імпотенції усієї політичної системи.
Яскраві гасла, їдка критика (багато в чому небезпідставна) політичних попередників та промовисті обіцянки стали невід’ємними складовими рецепту запаморочливого успіху чинної влади на подвійних виборах 2019-го року. Тоді Володимиру Зеленському та його майбутнім політичним союзникам здавалося, що найважливіша умова реалізації змін у країні – тотальне оновлення політичної верхівки. У своєму першому виступі після перемоги, президент Зеленський сказав: «Моє обрання доводить: громадяни втомились від досвідчених, системних, надутих політиків…», вказуючи на те, що до влади мають прийти позасистемні, необов’язково досвідчені, але однозначно нові обличчя. Однак, навіть досягнувши свого повною мірою, продемонструвати якісних досягнень ні президент, ані жодна з гілок влади наразі не може.
Важко не погодитися з тезою президента про те, що за майже 30 років незалежності українському суспільству осточортіли корумповані політики та безвідповідальні чиновники. Ще важче не погодитися зі словами про важливість оновлення та омолодження усіх органів влади як важливої умови проведення якісних реформ. Разом з тим, «формула перемоги Зеленського» від самого початку ігнорувала кілька важливих складових: для успішного управління державою недостатньо простої заміни старих декорацій на нові, а красивий сценарій не завжди трансформується в якісний результат.
Можливо, формування однопартійної більшості з-поміж позасистемних, незнайомих з політикою та законодавчо некомпетентних людей мало б шанс на життя в стабільних демократіях із відточеними механізмами стримувань і противаг на зразок Німеччини, Канади чи США (хоча і в цьому впевненості також немає). Однак, в перманентно кризовій, олігархічній та, щонайважливіше, інституційно слабкій Україні такі політичні експерименти приречені на провал. Адже для того, аби змінювати систему, потрібно бодай знати, як вона виглядає та пропонувати дещо глибші концепції за «саджати будемо» чи «кінець епохи бідності».
Не готовим до зміни системи виявився і сам президент Зеленський. Все частіше він забуває про межі власних повноважень та заходить на територію компетенцій то парламенту, то уряду, то судів, посилюючи й без того глибоку інституційну кризу. В умовах дефіциту у владі професіоналів з відповідними компетенціями та стратегічним горизонтом планування, така ініціативність позасистемного та недосвідченого глави держави, м’яко кажучи, насторожує. І справа тут не тільки в систематичному перевищенні посадових повноважень, а й в тому, що дії Зеленського вказують на відсутність у нього принципових політичних цінностей та тих самих червоних ліній, за які він ні за що не переступить. Згадати хоча б позицію президента щодо відданості «новим обличчям», яка кардинально змінилася вже під час першого перезавантаження уряду. Чи постійну мантру того ж Зеленського про його боротьбу з олігархами, яка трансформувалася у співпрацю з ними та прохання про допомогу в областях. Схожі тенденції спостерігаємо і в ставленні до закінчення війни на Донбасі, і до призначення своїх людей на керівні посади. Як наслідок, написаний на папері захопливий та оригінальний сценарій потрохи перетворюється в абсолютно сіру та пересічну для української політики реальність.
Попри те, що станом на сьогодні і президент, і провладна партія «Слуга народу» зберігають перші місця в усіх політичних рейтингах, це зовсім не означає, що їхня діяльність є політично вивіреною та правильною. Як людина, що вийшла з професійної медіа-спільноти, Зеленський прекрасно знає як правильно «упакувати та продати товар». Однак, з точки зору державності ця діяльність викликає чимало запитань. Більше того, високий рівень підтримки далеко не завжди є запорукою політичного довголіття. Адже, в будь-який момент хаотичний та позасистемний спосіб управління може дати збій та зіграти злий жарт проти його суб’єктів. А зацікавлених в такому розвитку подій є чимало.
Останніми місяцями з політичного забуття починають повертатися вже призабуті «класичні», однак дуже амбіційні гравці. І мова зараз не про екс-регіоналів та інших проросійських ворогів України, якими повинна займатися СБУ та прокуратура. Повномасштабну політичну боротьбу Зеленському вже зараз намагаються нав’язати і Яценюк та Гройсман, які після минулорічних парламентських виборів пригальмували публічну діяльність та вичікували вдалого моменту для запуску своїх нових проєктів. Сьогодні ж як один, так і інший вбачає в помилках владної команди можливість для власного повернення на велику політичну сцену. Очевидно, що їхніми аргументами на свою користь стане потреба держави в стабільності, досвідчених управлінцях та системних кадрах. І якщо найближчим часом у владі нічого не зміниться, з кожним днем тези «класичних» політиків ставатимуть все переконливішими.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10892
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9921
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6461
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3770
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 2738