Як замість мільярдів тонн відходів отримати стільки ж сировини
Що необхідно Україні для запровадження сучасного управління відходами промисловості.
Якби сміття було грошима, українці б, мабуть, купалися в розкоші. Так за минулий рік в Україні утворилося понад 54 м3 побутових відходів, або понад 10 млн тонн, З них перероблено та утилізовано 3,6%. Решта захоронюються на 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею майже 9 тис. га. При цьому побутове сміття становить лише до 4% від усіх відходів. Решта – відходи промисловості, яких за останні роки в Україні накопичилося понад 13 мільярдів тонн.
Україна буквально завалена відходами, і це становить величезну проблему для довкілля. Ситуацію може змінити сучасний європейський підхід, у напрямку якого дуже-дуже повільно наближається держава. Простими словами, він передбачає, що піклуватися про утилізацію та замкнутий цикл виробництва стане вигідно для виробників, а створювати багато сміття і використовувати токсичні матеріали – навпаки, не кажучи вже про порушення вимог і законів.
Наприклад, сьогодні в Україні виробник сам може визначати до якого класу відносяться відходи його виробництва. Експерти зазначають, що це дозволяє недобросовісним виробникам занижувати клас небезпеки для зменшення витрат на утилізацію.
В Україні розрізняють 4 класи небезпечності відходів. Формула, за якою це визначають досить непроста. Але, наприклад, ртутні термометри можна віднести до 1-го класу, автомобільні покришки – до 2-го, моторні оливи – до 3-го, а скло чи тирсу – до останнього, найменш небезпечного класу. Залежно від цього визначаються умови поводження з відходами. Чим вище клас - тим більш жорсткі умови поводження та вище ставка екологічного податку для операцій з відходами. На сьогодні це понад 1400 гривень за тонну відходів 1 класу, за 2 клас – 51 гривня, за 3 клас – близько 13, за 4 клас - 5 гривень за тонну. Як бачимо, різниця є суттєвою.
Це – лише один із прикладів нинішнього ставлення до відходів в Україні. З одного боку виробники поступово приходять до того, що переобладнання виробничих потужностей, модернізація обладнання і перехід на сучасні екологічні стандарти, – процес якого не уникнути. Але усі питання, що стосуються пов’язаних з цим додаткових витрат, досі сприймають як перешкоду для бізнесу, якої за можливістю треба уникати, навіть порушуючи закон.
Як переконують у Професійній асоціації екологів України, сьогодні – час усвідомити, що відходи це не лише поняття екологічних чи технічних наук, а й важлива економічна категорія. Від управління нею залежить розвиток економічної системи як окремого підприємства, так і регіону та країни загалом. Це невід’ємна складова виробництва та взаємодії підприємства з навколишнім середовищем, а розміщення та накопичення значної кількості промислових відходів з невизначеним хімічним складом та ненормованими об’ємами на відкритих ґрунтах загрожує довкіллю – а отже й довгостроковому сталому розвитку.
Замість забруднювати довкілля, що завдає не лише величезних матеріальних збитків державі зараз, але й позбавляє нас можливостей успіху у майбутньому, відходи можуть приносити прибуток. Наприклад, за приблизними розрахунками експертів, сьогодні в Україні зберігається понад 244 млн тонн золошлакових матеріалів (побічного продукту спалювання вугілля на теплових електростанціях), шлаків металургійних комбінатів — понад 180 млн тонн. За прикладом інших країн їх можна використовувати для будівництва доріг. Це одразу вирішить кілька проблем: покращить якість дорожнього покриття, дозволить утилізувати відходи та буде економічно доцільним, оскільки дороги, збудовані за такою технологією є дешевшими, ніж асфальтові.
За даними ВГО “Жива планета”, на відміну від України, в Євросоюзі вугільну золу та шлакові матеріали сталевиробництва взагалі не класифікуються як відходи. Якщо у ЄС переробляють понад 40% золошлаків щороку, в Україні ця частка не перевищує 10%.
Загалом розвинені країни давно навчилися заробляти, переробляючи відходи промисловості. Найяскравішим є приклад Японії — країни з мінімальними запасами природних ресурсів і найвищим показником циклічності економіки. Там переробляють 98% власних відходів.
Як переконують експерти Україна має великий потенціал у сфері переробки різних відходів. Від батарейок і пластику до сільськогосподарських відходів і мулу з очисних споруд. Попри те, відходи продовжують накопичуватися та захоронюватися. Для того, щоб галузь переробки почала працювати є одразу кілька перешкод: недостатній обсяг якісної сировини, необхідність значних інвестицій, прогалини в законодавстві тощо.
Щоб покращити ситуацію з утилізацією відходів та стимулювати промисловців розвивати їх повторне використання, держава має створювати відповідні економічні та податкові стимули, підвищувати тарифи за захоронення небезпечних відходів, збільшувати плату за використання природних ресурсів, що можуть бути замінені вторсировиною, посилювати контроль за дотриманням екологічного законодавства.
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 126
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 18186
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13363
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 13136
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5930
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 5317