Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь
Як і всі інші технології, ШІ серйозно залежить від видобутку корисних копалин.
Цього тижня весь світ, особливо та його частина, що цікавиться технологіями та фінансами жваво обговорювала реліз нової китайської моделі штучного інтелекту, яка вже стала «геймченджером» на ринку, який і сам по собі є революційним для багатьох інших галузей. DeepSeek здивувала ринок, коли її асистент на основі моделі DeepSeek-V3 посів перше місце в AppleAppStore у США, випередивши давніх лідерів. Тепер увага прикута до JanusPro 7B – останньої версії її ШІ-моделі, спеціалізованої на генерації зображень. Ця новина викликала резонанс, особливо в період, коли все більше індустрій – маркетинг, освіта, розваги – прагнуть використати потенціал штучного інтелекту для створення високоякісного візуального контенту. Однак як і всі інші технології, ШІ серйозно залежить від видобутку корисних копалин.
Мідь відіграє ключову роль у підтримці стрімкого розвитку дата-центрів у всьому світі, що, своєю чергою, сприяє розширенню можливостей штучного інтелекту (ШІ) та генеративного штучного інтелекту (GenAI). Це пояснює, чому мідь є критично важливим ресурсом для сучасних технологій і як ШІ та дата-центри впливають на глобальний попит на цей метал.
Бум ШІ та нова цифрова епоха
Інструменти ШІ та GenAI змінюють підходи до роботи, творчості та комунікації. Від Microsoft Copilot, ChatGPT від OpenAI, Google Gemini та DALL-E до інтеграції ШІ у такі популярні програми, як Microsoft Word і Adobe Photoshop – попит на ці технології зростає рекордними темпами.
Популярність голосових асистентів та корпоративних рішень на основі ШІ свідчить про глибоку трансформацію бізнес-процесів. Проте, ефективність цих технологій безпосередньо залежить від обчислювальної потужності. Якщо ШІ – це "мозок", то дата-центри – "м'язи", які забезпечують обробку та зберігання величезних масивів даних.
Роль дата-центрів та зростаючий попит на мідь
Дата-центри потребують швидкої обробки, зберігання та передачі інформації. За останні десять років їх будівництво стрімко зростало через цифровізацію та розвиток хмарних обчислень. Лише у США за останні два роки кількість дата-центрів зросла вдвічі, що пояснюється масштабними інвестиціями технологічних гігантів, таких як Amazon, Alphabet і Microsoft.
Подібні тенденції спостерігаються в Китаї, Японії та ЄС. Наприклад, у квітні 2024 року Microsoft оголосила про інвестування 2,9 млрд доларів у розвиток дата-центрів у Японії, а раніше – про 3,2 млрд доларів у Великій Британії.
Мідь є незамінним матеріалом для:
- Силових мереж та друкованих плат у дата-центрах;
- Систем охолодження серверів;
- Кабельних мереж, що передають електроенергію.
Згідно з дослідженням Microsoft, їхній дата-центр у Чикаго вартістю 500 млн доларів використав 2 177 тонн міді – це 27 тонн на кожен мегават (МВт) потужності.
Енергоспоживання дата-центрів і залежність від міді
Великі дата-центри споживають понад 100 МВт електроенергії – еквівалентно річному споживанню 350-400 тисяч електромобілів.
Технологічні компанії активно шукають екологічні джерела енергії для живлення своїх центрів обробки даних. Наприклад, Microsoft уклала угоду з Constellation Energy про постачання низьковуглецевої електроенергії, що спричинило рішення про повторне відкриття ядерного реактора Three Mile Island у Пенсильванії.
Таким чином, мідь необхідна не лише для будівництва дата-центрів, а й для інфраструктури генерації та постачання електроенергії. Це створює новий потужний драйвер попиту на мідь у світі.
Прогноз попиту на мідь: цифри та тенденції
За оцінками BHP, використання міді у дата-центрах зросте у шість разів до 2050 року – з 0,5 млн тонн сьогодні до 3 млн тонн. Це співмірно з річним виробництвом чотирьох найбільших мідних шахт у світі.
Крім того, очікується, що споживання електроенергії дата-центрами зросте з 2% від загального світового споживання до 9% у 2050 році. В деяких країнах цей показник ще вищий: в Ірландії дата-центри вже споживають 20% електроенергії.
Хоча Міжнародне енергетичне агентство (IEA) відзначає, що дата-центри не стануть домінуючим фактором у глобальному споживанні електроенергії, їхній вплив буде значним. Попит на мідь для цифрової економіки лише посилюватиметься.
Що таке дата-центр і чому для нього важлива мідь?
Дата-центр – це фізичний об'єкт, що містить тисячі серверів, які забезпечують паралельну обробку даних у режимі 24/7. Вони використовують найсучасніші мікросхеми, такі як Nvidia GB200 NVL72 із графічним процесором Blackwell B200 – найпотужнішим на ринку. Один такий модуль містить понад 5 000 мідних кабелів загальною довжиною 3,2 км.
Основні сфери застосування міді в дата-центрах:
- Мікросхеми, проводка, електричні з'єднання;
- Системи охолодження;
- Кабельні мережі для передачі даних та електроенергії;
- Інфраструктура генерації "зеленої" енергії.
Висновок
Бурхливий розвиток ШІ та цифрових технологій створює безпрецедентний попит на мідь. Зростаючі інвестиції у дата-центри та необхідність екологічної енергетики роблять цей метал стратегічно важливим для майбутнього світової економіки. Україна, маючи значний потенціал у видобувній галузі, може скористатися цією тенденцією, розвиваючи видобуток та переробку міді, що стане важливим фактором економічного зростання та інтеграції у глобальні ланцюги постачання критично важливих матеріалів.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 355
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 209
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 127
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 116
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
37032
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11795
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 11769
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11483
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 10595