Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Це вже друга перемога АдН протягом останнього місяця. На виборах до ландтагу федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія, котрі відбулися 4 вересня, АдН посіла друге місце, набравши майже 21%. При цьому АдН відтіснила на третє місце ХДС із її 19% голосів.
Вересневим успіхам АдН передували чудові результати, здобуті цією партією у середині березня у землях Баден-Вюртемберг, Рейнланд-Пфальц і Саксонія-Ангальт.
Однією з причин провалу ХДС і успіхів АдН є міграційна криза, безпосередню відповідальність за яку несе Меркель. Як стало зрозуміло з озвучених після виборів коментарів Меркель, відмовлятися від лояльної до мігрантів політики вона не планує. На цьому тлі цікавим є питання про можливість подальших успіхів правих сил. Шукаючи відповідь на це питання, винесемо за дужки усі ідейно-політичні нюанси АдН. Обмежимось лише тим, що ця політична сила належить до числа так званих “євроскептиків” і має антимігрантську позицію.
Найперше, що слід відзначити, це те, що територія Німеччини залишається політично поділеною. Як би дивно це не виглядало, праві сили користуються більшою підтримкою на теренах колишньої соціалістичної НДР (надалі для зручності називатимемо їх східними, натомість інші регіони ФРН — західними). Ця специфіка дала про себе знати і під час берлінських виборів: найінтенсивніше голосували за АдН мешканці Східного Берліну.
Успіхи АдН у Мекленбурзі-Передній Померанії також можна було передбачити. Ця східнонімецька земля й раніше характеризувалася прихильністю до правих. У 2006 році Націонал-демократична партія, котра користується іміджем “ультраправої”, змогла здобути тут результат 7,3% голосів.
Різниця між західними і східними землями помітна і на прикладі вище згадуваних березневих виборів. Результат АдН у східній Саксонії-Ангальт становив 24,2%. У західних землях Баден-Вюртемберг і Рейнланд-Пфальц він був скромнішим — 15,1 і 12,6% відповідно.
Специфіка східних земель була нещодавно відмічена і федеральним урядом. Автори підготовленої до Дня німецької єдності урядової доповіді не поскупилися на класичні штампи в стилі “ксенофобії” і “нетерпимості”, аби затаврувати небажання частини східних німців жити у мультикультурному суспільстві.
Відмінності між східною і західною Німеччиною значною мірою пояснюються тим, що німці, які мешкали в НДР, не зазнали безпрецедентного ментально-світоглядного експерименту, жертвами якого стали їхні співвітчизники по той бік Залізної завіси. Те, що ховалося за вивіскою “денацифікації”, не обмежувалося одним лиш подоланням наслідків правління націонал-соціалістичного режиму. “Перевиховання” німців обернулося нав'язуванням їм комплексу незгладимої провини і стійких антинаціоналістичних установок (влучну картину цього виміру “денацифікації” подає у своїй монографії “Дивна смерть марксизму” американський дослідник Пол Ґотфрід). Цілеспрямовані заходи “денацифікації” доповнила загальна динаміка світоглядно-політичного і культурного розвитку, що охопила Захід, — сумновідомий 1968 рік відбувся і в Німеччині.
Соціалістичний режим, що панував у НДР, виявився своєрідною кіркою, котра уберегла тамтешнє населення від згубних трансформацій, — кіркою безперечно ненависною, але, водночас, такою, що змогла захистити німців від інсталяції ментально-світоглядної програми самознищення. Відтак після об'єднання Німеччини її східна і західна частини ніби помінялися місцями: схід став сприятливим ґрунтом для існування націоналістичних сил, натомість на заході намагається утвердити монополію ліво-ліберальна політична парадигма.
Врахування світоглядно-політичної неоднорідності Німеччини змушує бути стриманим у оцінках перспектив АдН у масштабах усієї країни. Актуальність антимігрантської риторики зможе допомогти АдН під час виборів до бундестагу набрати на західних землях необхідний мінімум голосів (це довели вибори у Баден-Вюртемберзі і Рейнланд-Пфальці). У східних землях на партію очікує кращий результат. Отож, АдН має достатні шанси пройти до бундестагу. Але потужну фракцію їй, вочевидь, сформувати не вдасться. Крім того, майбутній бундестаг буде більш лівим, ніж нинішній. Падіння рейтингу ХДС підсилює не лише націоналістів, але й відвертих лівих — партії “Союз 90/Зелені” та “Ліві”. Цілком імовірним є варіант, що ці дві партії разом із соціал-демократами сформують у наступному бундестазі широку коаліцію. За таких умов АдН буде у радикальній меншості — і світоглядній, і безпосередньо політичній.
Поки що посилення АдН чи будь-якої іншої правої сили може здійснюватися лише в межах строгого ліміту, продиктованого нав'язуваними німцям антинаціоналістичними установками. Міграційна криза збільшує цей ліміт. Але такий процес є повільним. При цьому успіхи АдН впливають на формування ліміту двояко. З одного боку, політичні успіхи збільшують респектабельність цієї сили. З іншого боку, ріст політичної ваги правих дає козир у руки їхніх противників, які залюбки розпалюють істерію “загрози фашизму”.
Попри імовірне потрапляння до бундестагу, АдН у 2017 році не стане великим гравцем великої політики. Різкого “повороту праворуч” не відбудеться. Тим не менше, ця політсила матиме змогу й надалі нарощувати власні позиції. У першу чергу — на місцях.
Що ж стосується загальної динаміки політичних змін, то вона, попри свій лівий вектор, може стати корисною для всієї Європи тим, що виб'є із сідла Ангелу Меркель із її прагненнями перетворити ЄС на ще більш централізовану структуру. Це відкриває нові можливості для тих, хто не хоче бачити Європу під диктатом носіїв ліво-ліберальної ідеології.
21.09.2016 18:56
Берлінські вибори і перспективи “повороту праворуч” у Німеччині
Вибори у Берліні продемонстрували, що Німеччину очікують політичні зміни. ХДС отримав історичний мінімум голосів — 17,6%. Такий результат безперечно варто вважати провалом ХДС. Натомість для правої “Альтернативи для Німеччини” берлінські вибори стали локал
Вибори у Берліні, котрі відбулися 18 вересня, продемонстрували, що Німеччину очікують політичні зміни. Християнсько-демократичний союз, представником якого є Ангела Меркель, отримав історичний мінімум голосів — 17,6%. Такий результат безперечно варто вважати провалом ХДС. Натомість для правої “Альтернативи для Німеччини” берлінські вибори стали локальним дебютом, котрий говорить про загальнонаціональні перспективи — партія, котру всіляко намагаються маргіналізувати, потрапила до парламенту з результатом 14%.Це вже друга перемога АдН протягом останнього місяця. На виборах до ландтагу федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія, котрі відбулися 4 вересня, АдН посіла друге місце, набравши майже 21%. При цьому АдН відтіснила на третє місце ХДС із її 19% голосів.
Вересневим успіхам АдН передували чудові результати, здобуті цією партією у середині березня у землях Баден-Вюртемберг, Рейнланд-Пфальц і Саксонія-Ангальт.
Однією з причин провалу ХДС і успіхів АдН є міграційна криза, безпосередню відповідальність за яку несе Меркель. Як стало зрозуміло з озвучених після виборів коментарів Меркель, відмовлятися від лояльної до мігрантів політики вона не планує. На цьому тлі цікавим є питання про можливість подальших успіхів правих сил. Шукаючи відповідь на це питання, винесемо за дужки усі ідейно-політичні нюанси АдН. Обмежимось лише тим, що ця політична сила належить до числа так званих “євроскептиків” і має антимігрантську позицію.
Найперше, що слід відзначити, це те, що територія Німеччини залишається політично поділеною. Як би дивно це не виглядало, праві сили користуються більшою підтримкою на теренах колишньої соціалістичної НДР (надалі для зручності називатимемо їх східними, натомість інші регіони ФРН — західними). Ця специфіка дала про себе знати і під час берлінських виборів: найінтенсивніше голосували за АдН мешканці Східного Берліну.
Успіхи АдН у Мекленбурзі-Передній Померанії також можна було передбачити. Ця східнонімецька земля й раніше характеризувалася прихильністю до правих. У 2006 році Націонал-демократична партія, котра користується іміджем “ультраправої”, змогла здобути тут результат 7,3% голосів.
Різниця між західними і східними землями помітна і на прикладі вище згадуваних березневих виборів. Результат АдН у східній Саксонії-Ангальт становив 24,2%. У західних землях Баден-Вюртемберг і Рейнланд-Пфальц він був скромнішим — 15,1 і 12,6% відповідно.
Специфіка східних земель була нещодавно відмічена і федеральним урядом. Автори підготовленої до Дня німецької єдності урядової доповіді не поскупилися на класичні штампи в стилі “ксенофобії” і “нетерпимості”, аби затаврувати небажання частини східних німців жити у мультикультурному суспільстві.
Відмінності між східною і західною Німеччиною значною мірою пояснюються тим, що німці, які мешкали в НДР, не зазнали безпрецедентного ментально-світоглядного експерименту, жертвами якого стали їхні співвітчизники по той бік Залізної завіси. Те, що ховалося за вивіскою “денацифікації”, не обмежувалося одним лиш подоланням наслідків правління націонал-соціалістичного режиму. “Перевиховання” німців обернулося нав'язуванням їм комплексу незгладимої провини і стійких антинаціоналістичних установок (влучну картину цього виміру “денацифікації” подає у своїй монографії “Дивна смерть марксизму” американський дослідник Пол Ґотфрід). Цілеспрямовані заходи “денацифікації” доповнила загальна динаміка світоглядно-політичного і культурного розвитку, що охопила Захід, — сумновідомий 1968 рік відбувся і в Німеччині.
Соціалістичний режим, що панував у НДР, виявився своєрідною кіркою, котра уберегла тамтешнє населення від згубних трансформацій, — кіркою безперечно ненависною, але, водночас, такою, що змогла захистити німців від інсталяції ментально-світоглядної програми самознищення. Відтак після об'єднання Німеччини її східна і західна частини ніби помінялися місцями: схід став сприятливим ґрунтом для існування націоналістичних сил, натомість на заході намагається утвердити монополію ліво-ліберальна політична парадигма.
Врахування світоглядно-політичної неоднорідності Німеччини змушує бути стриманим у оцінках перспектив АдН у масштабах усієї країни. Актуальність антимігрантської риторики зможе допомогти АдН під час виборів до бундестагу набрати на західних землях необхідний мінімум голосів (це довели вибори у Баден-Вюртемберзі і Рейнланд-Пфальці). У східних землях на партію очікує кращий результат. Отож, АдН має достатні шанси пройти до бундестагу. Але потужну фракцію їй, вочевидь, сформувати не вдасться. Крім того, майбутній бундестаг буде більш лівим, ніж нинішній. Падіння рейтингу ХДС підсилює не лише націоналістів, але й відвертих лівих — партії “Союз 90/Зелені” та “Ліві”. Цілком імовірним є варіант, що ці дві партії разом із соціал-демократами сформують у наступному бундестазі широку коаліцію. За таких умов АдН буде у радикальній меншості — і світоглядній, і безпосередньо політичній.
Поки що посилення АдН чи будь-якої іншої правої сили може здійснюватися лише в межах строгого ліміту, продиктованого нав'язуваними німцям антинаціоналістичними установками. Міграційна криза збільшує цей ліміт. Але такий процес є повільним. При цьому успіхи АдН впливають на формування ліміту двояко. З одного боку, політичні успіхи збільшують респектабельність цієї сили. З іншого боку, ріст політичної ваги правих дає козир у руки їхніх противників, які залюбки розпалюють істерію “загрози фашизму”.
Попри імовірне потрапляння до бундестагу, АдН у 2017 році не стане великим гравцем великої політики. Різкого “повороту праворуч” не відбудеться. Тим не менше, ця політсила матиме змогу й надалі нарощувати власні позиції. У першу чергу — на місцях.
Що ж стосується загальної динаміки політичних змін, то вона, попри свій лівий вектор, може стати корисною для всієї Європи тим, що виб'є із сідла Ангелу Меркель із її прагненнями перетворити ЄС на ще більш централізовану структуру. Це відкриває нові можливості для тих, хто не хоче бачити Європу під диктатом носіїв ліво-ліберальної ідеології.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов вчора о 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук вчора о 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак вчора о 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін вчора о 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов вчора о 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов вчора о 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко 30.09.2024 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов 30.09.2024 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов 30.09.2024 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
Топ за тиждень
Популярне
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 24454
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 10615
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 9237
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5577
-
Київ вибрав підрядника для ремонту аварійного мосту біля станції метро "Дарниця"
Бізнес 4068
Контакти
E-mail: [email protected]