Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Але ситуація цим не вичерпується. Досвід останніх двох років змушує серйозно засумніватися у справедливості піднесення поняття “свобода слова” до рівня якогось фетишу, фундаментальної ідеї. Якщо ми визнаємо, що “свобода слова” — це дійсно щось фундаментальне, то повинні не обурюватися, коли чуємо і бачимо антиукраїнську пропаганду, котра підриває нашу національну безпеку і є одним із засобів московської агресії. Якщо ж ми обурюємося і хочемо, аби це зло було подолане, то повинні відкинути і сам фетиш, яким це зло прикривається.
У розумних межах свобода висловлення думок і поширення інформації — це цілком справедлива річ. У ряді випадків вона навіть корисна і необхідна. Але існує суттєва відмінність між справедливою свободою слова і “свободою слова” як фетишем. Перша регулюється речами, які за своєю цінністю стоять вище за право окремих людей чи якихось організацій поширювати певну інформацію (скажімо, безпека держави, суспільний спокій, базові норми моралі тощо). Другу ж намагаються видати за якийсь вищий принцип, котрий не потребує регуляції.
Інакше кажучи, існує свобода слова як можливість (в т.ч. юридично закріплена) поширювати інформацію. Й існує “свобода слова” як ідеологема. Ці речі потрібно принципово розмежовувати. Так само потрібно проводити більш масштабне розрізнення: розрізняти права людини у юридичному сенсі і “права людини” як ідеологічну конструкцію, котру нерідко використовують проти дійсних особистих і суспільних благ (наприклад, коли використовують гасло “прав людини” для поширення тих ідей і практик, які морально знищують суспільство).
За останню чверть століття наше суспільство намагалися привчити до низки демоліберальних фетишів-ідей. В контексті сьогодення, зокрема досвіду війни з Москвою, більшість із них були дискредитовані. За таких умов нам варто задуматися, чи й надалі повторювати ці майже беззмістовні мантри, чи, все ж таки, знайти собі більш надійній орієнтири.
04.09.2016 20:14
“Свобода слова”: фетиш, що повністю себе дискредитував
Ситуація довкола “Інтеру” чудово демонструє пасивність нинішньої влади у справі захисту національної безпеки. Адже цей телеканал систематично вів інформаційну політику, спрямовану на подальшу культурну, ментальну і навіть політичну русифікацію нашої країни
Ситуація довкола “Інтеру” чудово демонструє пасивність нинішньої влади у справі захисту національної безпеки. Адже цей телеканал систематично вів інформаційну політику, спрямовану на подальшу культурну, ментальну і навіть політичну русифікацію нашої країни. І все це — в умовах війни.Але ситуація цим не вичерпується. Досвід останніх двох років змушує серйозно засумніватися у справедливості піднесення поняття “свобода слова” до рівня якогось фетишу, фундаментальної ідеї. Якщо ми визнаємо, що “свобода слова” — це дійсно щось фундаментальне, то повинні не обурюватися, коли чуємо і бачимо антиукраїнську пропаганду, котра підриває нашу національну безпеку і є одним із засобів московської агресії. Якщо ж ми обурюємося і хочемо, аби це зло було подолане, то повинні відкинути і сам фетиш, яким це зло прикривається.
У розумних межах свобода висловлення думок і поширення інформації — це цілком справедлива річ. У ряді випадків вона навіть корисна і необхідна. Але існує суттєва відмінність між справедливою свободою слова і “свободою слова” як фетишем. Перша регулюється речами, які за своєю цінністю стоять вище за право окремих людей чи якихось організацій поширювати певну інформацію (скажімо, безпека держави, суспільний спокій, базові норми моралі тощо). Другу ж намагаються видати за якийсь вищий принцип, котрий не потребує регуляції.
Інакше кажучи, існує свобода слова як можливість (в т.ч. юридично закріплена) поширювати інформацію. Й існує “свобода слова” як ідеологема. Ці речі потрібно принципово розмежовувати. Так само потрібно проводити більш масштабне розрізнення: розрізняти права людини у юридичному сенсі і “права людини” як ідеологічну конструкцію, котру нерідко використовують проти дійсних особистих і суспільних благ (наприклад, коли використовують гасло “прав людини” для поширення тих ідей і практик, які морально знищують суспільство).
За останню чверть століття наше суспільство намагалися привчити до низки демоліберальних фетишів-ідей. В контексті сьогодення, зокрема досвіду війни з Москвою, більшість із них були дискредитовані. За таких умов нам варто задуматися, чи й надалі повторювати ці майже беззмістовні мантри, чи, все ж таки, знайти собі більш надійній орієнтири.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Пристань для Ocean-у Євген Магда вчора о 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер вчора о 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 15.05.2025 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 15.05.2025 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
Топ за тиждень
Популярне
-
Один російський Су-35 змусив НАТО відступити. А якби поруч були українські морські дрони
Думка 21383
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 8202
-
Переговори у Стамбулі: Кремль зі старту намагається занизити ставки
Думка 6385
-
Путін показав, що йому комфортно у багні, з якого його витягував Трамп
Думка 6272
-
Нарешті відчув свій вік. Баффет пояснив, чому пішов у відставку
Бізнес 4790
Контакти
E-mail: blog@liga.net