Технічні види спорту в умовах війни: виклики, рішення, мрії і плани

Підбиваючи підсумки року для ракетомоделювання, хочу зупинитися і на тенденціях для усіх технічних видів спорту, і STEM напрямку загалом.

Нові реалії

Багато видів спорту (а назагал кажучи, то й майже всі сфери життя) зазнали докорінних змін ще кілька років тому, в часи пандемії. Для ракетомодельного спорту це обернулось в першу чергу браком змагальної практики. Може здатися, що це лише звучить драматично, проте, будучи позбавленим можливості тестувати свої технічні винаходи в умовах реальних чемпіонатів, ракетомоделіст не просто втрачає кваліфікацію, він втрачає спортивний інтерес. До того ж, у нашому спорті надважливо не лише «себе показати», але й «на інших подивитись». Обмін досвідом, спостереження за винаходами інших команд у розробці пускових установок, конструкторських рішень щодо самої моделі – усе це дає ґрунт для роздумів і натхнення для майбутньої творчості. Не помилюсь, якщо скажу, що найбільш надихаючим за останні роки був Чемпіонат світу 2016, проведений Федерацією ракетомодельного спорту України разом з нашим багаторічним партнером Noosphere у Львові, адже ці змагання (через уже тоді розпочату війну) хоч і не стали наймасштабнішими за кількістю команд, але точно стали найбільш інноваційними в історії спорту. Цей факт неодноразово наголошувався на найвищому рівні в FAI (Міжнародній федерації аеронавтики). На жаль, звідтоді подій такого рівня не проводилось.

Однак, ми не зупинялись. Усі ці роки (а вони й справді були не простими: на сході України тривала війна і більшість іноземних спортсменів відмовлялись приїздити до Дніпра, який вважали прифронтовим, на наш етап Кубку світу; потім пандемія коронавірусу на деякий час в принципі унеможливила подорожі), усі ці роки ми шукали нові формати змагань, нові способи розвивати себе і ракетомодельний спорт. Вдалими в цьому плані були змагання національних збірних США й України FIRE, і, звісно ж, не можна не згадати про Ukraine Rocketry Challenge. FIRE – це матчева зустріч двох найпотужніших ракетомодельних збірних – української й американської, яку ми спільно з американською федерацією, а також з Noosphere провели в 2019 році. Крім незвичайного формату матчу між двома збірними, FIRE примітний також тим, що тут були змагання у некласичних класах моделей ракет – зокрема, в триатлоні. У триатлоні одна модель використовується для польоту з різними системами порятунку почергово: ротор, стрічка та парашут. Цінність подібних змагань у тому, що вони дозволяють швидко на практиці протестувати запропоновані зміни до правил і виправити недоліки, а не чекати змін у спортивному кодексі, щоб через декілька років зрозуміти, що десь є неточності чи суперечності.

Ukraine Rocketry Challenge – це змагання моделей ракет з корисним вантажем, в основу яких покладено принципи STEM освіти. Ракета має піднятись на задану висоту і повернутись на землю, не ушкодивши вантаж – одне або декілька сирих курячих яєць, за певний проміжок часу. Це один з найскладніших, найбільш технологічних класів, у якому діти не просто навчаються будувати моделі ракет та використовують на практиці знання з фізики, математики, інформатики, а й вчаться розподіляти свої обов’язки під час роботи в команді.

Змагання напрямку Rocketry Challenge започаткували американці ще в далекому 2002 році. У США цей напрямок дуже популярний (щорічно близько 1000 команд беруть участь у національних змаганнях). Вперше ми відвідали американські змагання 2017 року, а вже 2019 започаткували свої національні змагання та доєдналися до міжнародного руху Rocketry Challenge. Звісно, цього року ми змушені були відкласти проведення змагань, проте вже готуємось до сезону-2023.

Учасники Ukraine Rocketry Challenge 2021

Реакція спортивної спільноти на повномасштабне вторгнення росії в Україну

Лише лукавці говорять про спорт без політики. Професійні спортсмени і вболівальники з досвідом назвуть безліч прикладів, коли політична картина визначала порядок денний і у спорті. Так було і є на зараз і в ракетомоделізмі. Про це ніколи не говорилось уголос, але збірні України і держави-агресора завжди були запеклими суперниками. А те, що ми завжди були і серед найсильніших команд, лише посилювало протистояння. Природно, з 2014 року конфронтація ще більше загострилась, і українці, й росіяни (прикро, але факт) мали своїх симпатиків у ракетомодельних колах. Ми вдячні за підтримку міжнародній спільноті. Реакція головної організації у нашій сфері на повномасштабне воєнне вторгнення була майже миттєвою: 28 лютого FAI опублікувала офіційний лист, у якому повідомила про негайне призупинення членства росії та білорусі. Це означає, що спортсмени і офіційні особи країн-агресорів не зможуть ані брати участь у міжнародних спортивних змаганнях, ані проводити їх на власній території, ані бути дотичними до будь-яких міжнародних подій у сфері авіаційних видів спорту.

Важким і легким водночас було рішення нашої національної збірної не брати участь у цьогорічному Чемпіонаті Європи. Важким – бо ми знову втрачали можливість не лише змагатись за медалі, але й розвиватись (див. пункт 1). Легким – бо Чемпіонат проходив у Сербії, яка має проросійську позицію. І знову не можу не подякувати нашим друзям з інших країн, які долучились до бойкоту сербського Чемпіонату, а це Латвія, Естонія, США і Швейцарія.

Однак, ми все ж спромоглись отримати такий омріяний змагальний досвід. Невеликі делегації українських ракетомоделістів взяли участь в етапах Кубка світу в Литві, Словаччині, Чехії, Болгарії та Словенії. Делегації справді невеликі, загальна кількість – 10 спортсменів з Дніпропетровської, Полтавської, Івано-Франківської, Чернігівської областей та міста Київ. Особливо приємно відзначити, що жоден з етапів Кубку не минувся без нагород для українців, а у загальному заліку ми здобули перемогу в трьох класах моделей ракет з п’яти. Щемливу радість, як Президент Федерації , відчуваю за нашу молодь – Родіона Струзмана з Дніпра і Олександра Радченка з Ніжина. Вдумайтесь лишень: з Ніжина, що одним з перших опинився в облозі рашистської навали. Однак, ні пережиті жахи, ні нинішні складнощі не зупинять юнака, який прагне долати силу земного тяжіння.

Збірна України на етапі Кубка світу з ракетомодельного спорту FAI Liepaja Cup 2022

Віртуальна реальність і віртуальне майбутнє STEM

Усвідомлення того, що технічні і модельні види спорту мають, що називається «осучаснитись», формувалось давно, задовго до пандемії і повномасштабного вторгнення. Згадаймо хоча б, як швидко і переможно увійшли до світу авіаційних видів спорту перегони дронів (і як Федерація ракетомодельного спорту України разом з Noosphere доклались до цього, провівши одні з перших дрон-рейсів під час уже згадуваного Чемпіонату світу з ракетомодельного спорту 2016). В часи пандемії очевидною стала необхідність знайти можливість тренуватись і змагатись… віртуально. І рішення було знайдено. Наші американські друзі запропонували влаштувати віртуальний турнір World Space Modelling Virtual Open Meet, до якого українська збірна радо долучилась у 2020 році. Не можу не відзначити дух партнерства і довіри, який панував під час змагань. Адже необхідно було власноруч фіксувати результати своїх польотів і передавати суддівському комітету. Як завжди, найскладнішим був клас моделей-копій: судді оцінювали точність моделі за фото, а політ – за відео. Україна стала кращою у чотирьох класах з шести.
Повномасштабна війна на українській землі поставила нові виклики. Як тренуватись в умовах повної заборони польотів? Ракетомодельний спорт – це перш за все, запуски ракет. Але навіть не це хвилювало нас найбільше. Як навчати нове покоління під час такої жорстокої війни? Великі осередки ракетомоделізму знаходяться в обстрілюваному чи не щоденно Харкові, зруйнованому Маріуполі, Чернігівській області та Херсоні, який пережив повну окупацію. А небезпека ракетних обстрілів, а часті повітряні тривоги… За таких умов робота ракетомодельних гуртків фактично неможлива. Про те, щоб набирати нових вихованців ми й мріяти не могли.

Але знову ми шукали шляхи й можливості. І вирішили провести онлайн-змагання з віртуального ракетомоделювання. Цього разу – цілком і повністю віртуального. Перші Noosphere Space Games проходили влітку 2022 року, і ми горді назвати цифру учасників – це понад 450 дітей віком до 14 років.

Учасники перших змагань Noosphere Space Games

Час, коли ракетомоделізм, взагалі моделізм, був справою лише ентузіастів давно минув. На моделювання тепер варто дивитись як на частину STEM освіти, потужний її компонент, адже воно дає можливість не лише розвинути інженерне мислення, але й на практиці зрозуміти такі явища як центр мас і тиску, гравітаційне гальмування, опір повітря, тощо. Саме так ми думали, започаткувавши Noosphere Space Games.

Хочу відзначити, що ми надзвичайно вдячні ГО «Асоціація Ноосфера» і її засновнику Максу Полякову, адже завдяки їхньому ентузіазму, порадам і наставництву ми можемо тестувати нові формати і нові ідеї ракетомодельного напрямку. Kerbal Space Program дозволяє будувати ракети і космічні станції, подорожувати у космосі. Умови – наближені до реальних, а отже, щоб конструювати космічні апарати, доведеться опановувати ті ж самі навички, що й в офлайн-ракетомоделюванні. Тож, сподіваємось, ми зможемо масштабувати ці змагання, ще більше розширити коло учасників, а в подальшому, щойно це буде можливим, щойно пуски спортивних ракет над Україною будуть дозволені – долучити учасників Noosphere Space Games до великих ракетомодельних чемпіонатів.

Як кожен українець сьогодні, я чекаю миру і перемоги. Як ракетомоделіст – відновлення наших улюблених змагань: етапу Кубку світу Yangel Cup у Дніпрі, Ukraine Rocketry Challenge 2023. І звісно ж, чекаю на Чемпіонат світу 2023. Це наша головна ціль на 2023 рік. Змагання проходитимуть в США, і проходитимуть з важливим нововведенням – усі спортсмени використовуватимуть однакові двигуни, які нададуть організатори. Тобто спортсмени матимуть продемонструвати майстерність саме за рахунок конструкції ракети, а не більш вдало підібраного чи потужного двигуна.

Виклики, які ставлять перед STEM сферою реалії нашого часу наочно демонструють: ключ до успіху – лише в розвитку, постійному і невпинному. Шукайте нові шляхи інтеграції сучасних технологій, кросплатформні і кросдисциплінарні зв’язки – і успіх прийде. Навіть за, здавалось би, абсолютно несприятливих умов.