Рак шийки матки: симптоми, діагностика та аналізи

Статистика – це нещадна наука, що красномовніше за інших розповідає про важливість регулярного обстеження та раннього діагностування цієї хвороби. Тому давайте дізнаємося про хворобу більш детально.

За даними ВООЗ, рак шийки матки займає 4-те місце за поширеністю серед усіх злоякісних пухлин у жінок.  Тільки в США за один рік діагностують майже 13 тисяч нових випадків, а серед них понад чотири тисячі — летальні.

Рак шийки матки — це злоякісний процес, під час якого розвиваються новоутворення в клітинах слизової шийки матки. Для нього характерне метастазування. Тобто з часом разом із кров’ю та лімфою пухлина поширюється на інші органи та тканини.

Є два види раку шийки матки:

1. Плоскоклітинний. Найпоширеніший. Розвивається з плоских клітин, що нагадують клітини шкіри та покривають вагінальну частину шийки матки.

2. Аденокарцинома. Діагностується значно рідше. Розвивається з клітин залозозистого епітелію шийки матки, що продукують слиз.

Причин розвитку цієї хвороби досить багато. Найнебезпечніша та найчастіша – вірус папіломи людини. Скорочено він називається ВПЛ.

Цей вірус дуже поширений, загалом у світі налічується 120 його видів. Проте не всі, на щастя, є причиною розвитку раку шийки матки. Таких усього п’ятнадцять типів. А найбільш агресивними вважаються 16-й і 18-й типи.

Іншою причиною пухлини шийки матки є розвиток поліпів. Вони, як і папіломи, — новоутворення. В нормі в організмі їх бути не повинно. Вони можуть з'являтися як ззовні, так і всередині та мати доброякісну або злоякісну природу. Це зазвичай лікарі-гістологи виявляють уже після видалення та проведення кількох гістологічних досліджень.

Такі інфекції, як гонорея, трихомонади, бактеріальні вагінози, також можуть спричинити розвиток пухлини в шийці матки. Спершу це затяжний запальний процес, який помалу, але постійно руйнує слизову оболонку шийки матки. А потім — це можливий діагноз раку шийки матки.

Ще однією важливою причиною розвитку цього типу раку є так звані гіперпластичні зміни. Вони пов’язані з порушенням гормонального фону жінки під час клімаксу або навіть у молодому репродуктивному віці під час різкого збою менструального циклу. Тобто якщо цикл починається раніше або пізніше щонайбільше на 5 днів — це нормально. А от якщо він розривається на місяць або два — це вже недобре. Це є ознакою різних гормональних збоїв організму, за яких одразу рекомендований візит до гінеколога з подальшим виявленням причин таких збоїв.

Рак шийки матки може розвинутися і внаслідок травми. Наприклад, після пологів можуть виникати розриви. Так, звісно, їх одразу ж зашивають. Проте необхідно бути під постійним наглядом лікаря до повного загоєння. Адже в шов можуть потрапити бактерії і там розвинеться запальний процес. А як події можуть розгортатися далі, якщо вчасно цього не помітити, ви вже знаєте.

До речі, причиною утворення ракової пухлини може стати навіть звичайна ерозія шийки матки. Це така собі маленька виразка на слизовій шийки матки, що також є запальним процесом. У запущеному стані вона може спричинити рак шийки матки.

Симптоми раку шийки матки прості та досить помітні:

1. неприємні відчуття під час статевого акту та кров'янисті виділення після;

2. вагінальні кровотечі, які ніяк не пов'язані з менструальним циклом;

3. зміна тривалості та об'єму виділень при менструації. Причому виділень не обов'язково стає більше. Трапляються ситуації, коли, навпаки, їх значно менше або взагалі немає;

4. звичайна слабкість, втома та зниження активності. Нібито звичайні симптоми, але з ними бажано перевіритися в гінеколога, бо є ризик захворювання.

Запобігти хворобі допоможуть регулярні обстеження. Про них хочеться писати великими червоними літерами. Бо часто буває так, що жінка встигає подбати про будь-кого, крім себе.

Навіть звичайний загальний аналіз крові, який ви маєте здавати хоча б один раз на рік, може допомогти виявити аномалію. Якщо в жінки результат аналізу показує анемію — знижений гемоглобін і підвищений показник ШОЕ (швидкість осідання крові), то причину можна і треба шукати в гінекології. Адже гемоглобін може знизитися на тлі втрати крові, а підвищене ШОЕ означає загальний запальний процес в організмі. І в тому випадку, якщо вас нічого більше не турбує, а ви здали аналізи й отримали такий результат — необхідний візит до гінеколога та більш детальне обстеження організму.

Існує комплекс цитологічних аналізів, які може призначити лікар під час регулярного огляду. Його треба проходити один раз на рік — з 21 року або з того періоду, коли жінка починає статеве життя. Ці аналізи високоінформативні для виявлення передракової або ракової зміни клітин.

Перший з аналізів називається «традиційна цитологія». Це трохи застарілий метод дослідження, під час якого лікар бере мазок з шийки матки та наносить на спеціальне предметне скло, а потім передає його в лабораторію для оцінки лікарем-цитологом. Там лаборант готує матеріал для дослідження, фарбуючи його за методом Папенгейма. І тільки потім лікар-цитолог досліджує цей матеріал під мікроскопом, оцінює стан клітин: їх розмір, ядро та його розташування. Після – пише висновок. Цей висновок класифікується за типами:

● тип I, коли все в нормі;

● тип II, коли є запальний процес. Він може вказувати на інфекцію. Наприклад, на бактеріальний вагіноз, трихомонади, хламідійну або герпесвірусні інфекції, гонорею;

● тип ІІІ: передраковий стан клітин. Третій тип підрозділяється між собою на: тип ІІІа — легка дисплазія, тип ІІІб — помірна дисплазія та тип ІІІв — тяжка дисплазія;

● тип IV — підозра на ракову зміну клітин;

● тип V — це рак.

Наступне дослідження — це ПАП-тест. Його треба здавати через три роки від моменту початку статевого життя. Робити це необхідно один раз на рік.

Із 21 і до 30 років кожна жінка має здавати цей тест кожен рік, навіть якщо всі аналізи в нормі. Це регулярне дослідження організму, яке має бути виконано. Проте якщо в цей період три роки поспіль результати тесту були в нормі, то цей аналіз можна проводити один раз на два роки.

А після 30 років необхідно знову здавати цей аналіз кожен рік. Адже в цей період у жінки починаються різноманітні гормональні зміни. Тільки після 65 років, якщо жінку нічого не турбує і всі результати ПАП-тестів протягом 10 років були в нормі, вона може більше не здавати цей аналіз на регулярній основі. Проте один раз на рік ходити до гінеколога все-одно потрібно.

Мазок лікар бере точно так само, як для традиційної цитології, проте вже в лабораторії матеріал забарвлюють іншим способом — за Папаніколау. Ще в 40-х роках минулого сторіччя вчені визнали цей тест як ідеальний скринінг, що виявляє преінвазивні епітеліальні зміни. Якщо вчасно їх діагностувати та пройти спеціальне лікування, вони не розвинуться в пухлину.

У рамках цього методу дослідження існує всесвітньо визнана класифікація мазків — система Бетезда.
В ній є всього три класи:

● перший — коли все в нормі;

● другий — зміна клітин неясного походження або генезу;

● третій — легкий або важкий ступінь зміни клітин.

Ще одне дослідження має назву «рідинна цитологія». Воно відрізняється від інших аналізів тим, що матеріал лікар збирає в рідке середовище — спеціальний розчин. Тобто він не перекладає мазок зі щіточки на предметне скло, а поміщає щіточку з ним у розчин. Саме через такий спосіб забору матеріалу для дослідження до лікаря-цитолога потрапляє більша кількість клітин. Адже зі щіточки на скло лікар переносить лише частину, а в рідке середовище потрапляють усі клітини. 

У лабораторії проводять оброблення цього матеріалу вже за допомогою спеціального апарату, який готує мазок «рідинної цитології». І тільки потім клітини забарвлюють методом Папаніколау, як і в ПАП-тесті, та досліджують під мікроскопом. 

Зазвичай висновок результатів аналізу оцінюється за класифікацією Бетезда. Проте в нашій країні багато лікарів звикли саме до традиційної цитології. І тому в Україні лабораторії часто розписують результати аналізів і за класифікацією традиційної цитології, і за системою Бетезда. Хоча всюди в світі вистачає тільки другої класифікації.

Існує ще один тип дослідження, результат якого допомагає пересвідчитись, чи є ризик розвитку раку клітин чи немає, — дослідження антигену плоскоклітинної карциноми.

Для цього аналізу лаборант бере кров із вени. Результат на рівні ДНК показує, чи є у жінки, по-перше, прихована схильність до розвитку раку шийки матки та, по-друге, остаточно підтверджує або скасовує діагноз.

Існує комплексне дослідження жіночого здоров'я. До нього входять: дослідження антигену плоскоклітинної карциноми, ПАП-тест і дослідження вірусу папіломи людини. Воно забезпечує ідеальний скринінг і дає повноцінний результат.

Усі ці цитологічні дослідження жінка має проходити регулярно. А якщо в її лікаря-гінеколога під час огляду виникають якісь підозри на пухлину шийки матки або будь-які зміни на клітинному рівні, то він також спершу призначає всі ці аналізи для дослідження клітин. А потім із їх допомогою моніторить стан своєї пацієнтки. Адже якщо є якісь зміни та лікар призначає лікування, то йому необхідно пересвідчитись у результатах. Жінці взяття матеріалів абсолютно не шкодить, тому їх можна здавати стільки разів, скільки цього потребує індивідуальна ситуація.

Будь ласка, дбайте про своє здоров'я та довіряйте дослідження організму лише професіоналам!