Право – це також зброя проти агресора
Міжнародне право – основна зброя юристів у боротьбі з російською агресією. Емоції іноді вимагають від нас неправомірних чи популістичних дій у відповідь на дії Росії. Але чи дадуть вони бажаний результат? Всі світові приклади говорять, що вміле застосуванн
Міжнародне право – основна зброя юристів у боротьбі зросійською агресією. Емоції іноді вимагають від нас неправомірних чипопулістичних дій у відповідь на дії Росії. Але чи дадуть вони бажаний результат?Всі світові приклади говорять, що вміле застосування права, втому числіміжнародного дають більше результату ніж спорадичні не правові акції застосованідо агресора.
Отже наразі ми стаємо свідками, ще однієї війни –юридичної, де перемагають не емоції а знання, юридичні вміння та юридичнапозиція.
Ми повинні бути свідомими, що з нами бореться сильний «юридичний»супротивник, який використає будь-яку зачіпку та неправомірну дію проти нашоїдержави.
Отже з точку зору міжнародних судових інституцій немаєемоцій, є лише норми права та докази які ми повинні використовувати на своюкористь.
Останні події в Київради зі спробою силою проштовхнути, зпершої точки зору патріотичне рішення про припинення всіх відносин з компаніямиякі прямо чи опосередковано повязані з підприємствами чи фізичними особами РФ –яскравий приклад неправильної юридичного методології, у вирішенні складнихміжнародно-правових питань.
Нагадаємо, що відповідно до діючого міжнародного права, втому числі відповідно до двухсторонньоїросійсько-української угоди про захист інвестицій від 1998 року, коженгромадянин РФ та кожна приватна компанія РФ розглядаються міжнародними судовимиінституціями як інвестор, та користується відповідним міжнародним захистом, втому числі у міжнародних судових інституціях. Масштаб проблем на якінаражається Україна підтверджується й тим, що відповідно до українськоїстатистики, Росія (юридичні та фізичні особи РФ) залишаються бути одним з найбільших інвесторів України, отже кількістьта суми ймовірних позовів важко переоцінити.
Нагадаємо що наразі міжнародні судові інституціїрозглядають позови українських інвесторів в Криму саме на підставі порушенняРосією угоди про захист інвестицій. Проміжкові рішення Гаазького арбітражузобов’язали Росію виконувати зобов’язання по захисту українських інвесторів вокупованому Криму, далі мова буде йти про стягнення конкретних сум на користьукраїнських інвесторів, що ще раз підтверджує сталість європейської практики втаких питаннях.
Прийняття неправомірних рішень українською стороноювибиває правову основу українських позовів та створює підґрунтя для позовівРосійської сторони до України
Більше того, не правові рішення завдають більше шкодисаме економіці України ніж економіці окупанта, на що звернули увагу багато спеціалістів.
Давайте пам’ятати, що акції більшості великихєвропейських та американських компаній вільно торгуються на світових біржах.Отже їхнім власником або вже є або можуть в будь-яку мить стати резиденти РФ.Приймаючи рішення щодо обмежень для російського капіталу, слід розуміти, щоподібні рішення будуть проблемою та політичним ризиком саме для європейських таамериканських інвесторів, на яких так розраховує країна.
Який вихід? Діючезаконодавство передбачає чітку правову процедуру застосування санкцій досуб’єктів РФ, і державні органи повинні діяти у відповідності до міжнародногоправа. Санкції – це централізована політика центральних органів влади, а неорганів місцевої влади або окремих її гілок. Громадянське суспільство маєдопомогти державі, застосувавши так звані «народні санкції», не купуючиросійські товари. І якщо, навіть, громадянське суспільство прийме рішення пронеобхідність подальших дій у цій сфері тиск має бути спрямований на органивповноважені приймати зазначені рішення, яким аж ніяк не є органи місцевоївлади.
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 82
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 74
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2371
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2158
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1690
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1661
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1285