Про залежність податків від гарантованої компенсації по банківських депозитах
Щоб запобігти зменшенню податкових надходжень до бюджету від банківського сектору, необхідно суттєво підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України.
Щоб запобігти зменшенню податкових надходжень до бюджету від банківського сектору, необхідно суттєво підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України. За попереніми розрахунками – як мінімум, до 600-800 тисяч гривень.
На перший погляд, твердження неоднозначне і суперечливе. І все ж, якщо розібратися, більш ніж логічне. Насправді тут йдеться про відновлення довіри українців до банківської системи, котра відчутно похитнулася за останні три роки і невпинно працює на скорочення обсягу вкладів фізичних осіб з усіма відповідними наслідками – як для наповнення бюджету, так і для розвитку економіки країни вцілому.
Так, на сьогодні українська економіка нехай не марафонськими, але все ж помітними темпами потроху набирає обертів та відновлюється після кількарічного спаду, і податківці як ніхто краще можуть простежити ці тенденції. За таких умов питання довіри бізнесу та населення до банківської системи стає як ніколи актуальним.
В першу чергу проблема стосується фізичних осіб-персональних вкладників, які, на відміну від бізнесу, мають вибір: вкласти кошти в щось “намацальне” чи довірити їх банкам, які, за свідченням порівняно недавньої історії, далеко не завжди є надійними гарантами їх повернення.
В даному випадку особливу роль відіграє можливість державної інституції - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - забезпечити повернення фізичним особам їх вклади у банках, які виведено з ринку. І це є ключовим фактором для вкладника при вирішенні питання, чи можна довірити банкам свої гроші. На сьогодні обсяг гарантованої суми вкладу складає всього 200 000 гривень і, будемо відвертими, це ж ніяк не відповідає нинішнім реаліям. Зрештою, значне знецінення національної валюти за останні кілька років значно вплинуло на реальну вартість цих коштів у порівнянні із роком встановлення гарантованої суми.
Цей факт, а також дані з кількості банків, що не змогли виконати свої зобов’язання та були визнані неплатоспроможними, починаючи із 2014 року, разом створюють серед населення скепсис щодо доцільності співпраці з банками. До того ж, вагомий влив на вкладника має і відчутне зменшення відсоткових ставок за депозитами, тенденція до якого є трендом останніх двох років.
Відтак, варто лише поглянути на офіційну статистику: за чотири місяці поточного року обсяг вкладів фізичних осіб у 82 банках України (учасниках ФГВФО) зменшився з 413 млрд грн до 406 млрд грн- на 7 млрд грн.
Такі зміни не можуть не впливати й на економіку нашої держави, адже зменшення обсягу депозитів фізичних осіб у поєднанні зі зниженням відсоткових ставок за такими депозитами обов’язково призведе до негативної динаміки надходжень податків до бюджету.
Наприклад, за січень-травень 2018 року надходження ПДФО з депозитів від 36 банків, які відносяться до великих платників податків, вже зменшилися у порівнянні із аналогічним періодом 2017 року - 1,64 млрд грн проти 2,1 млрд грн, майже на півмільярда гривень або на 21%.
Ці цифри мають заставити замислитися.
Саме тому я й почала цей текст з твердження про необхідність підвищити гарантовану до повернення суму депозиту фізособи в банках України до відповідного рівня. Це є не просто актуальним питанням для обговорення, а потребує негайного та системного вирішення у зв’язку з суттєвим впливом цього фактору, у тому числі, й на бюджетні надходження нашої держави.
З відповідною ініціативою неодноразово зверталося й керівництво ФГВФО. За їх попередніми розрахунками, сума гарантованого вкладу наразі має бути встановлена на рівні 600 000 - 800 000 грн, та поетапно підвищена протягом 2019 року. Це допоможе поступово повернути довіру вкладників, зупинити скорочення обсягу депозитів і, зрештою, - отримати податкові надходження від банківського сектору.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24300
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
18069
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17468
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14384
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 13362