Підвищення кваліфікації українських адвокатів. Ленінський підхід ВККА.
«Адвокатов надо брать в ежовые рукавицы и ставить в осадное положение, ибо эта интеллигентская сволочь часто паскудничает». «…все же лучше адвокатов бояться и не верить им…» На мою думку саме від цих ленінських цитат відштовхнулася наша поважна Вищ
«Адвокатовнадо брать в ежовые рукавицы и ставить в осадное положение, ибо этаинтеллигентская сволочь часто паскудничает».
«…всеже лучше адвокатов бояться и не верить им…»
Всім відомо, що відповідно до статті 92 Конституціївиключно законами України визначаються основи організації та діяльностіадвокатури. Також всім відомо, що серед професійних обов'язків адвоката,визначених ст. 7 чинного Закону України "Про адвокатуру", непередбачено обов'язок підвищення кваліфікації та вдосконалення професійноїмайстерності.
Можна правдаговорити, що цей обов'язок встановлюється рядом інших актів.
Наприклад,відповідно до статті 10 Правиладвокатської етики, адвокат зобов'язаний незалежно від сфери своєї переважноїспеціалізації, якщо така має місце, підтримувати на належному рівні знання упитаннях, з яких він згідно з чинним законодавством зобов'язаний надаватиюридичну допомогу за призначенням органів слідства або суду, а такожбезкоштовно. Адвокат має постійно працювати над вдосконаленням своїх знань іпрофесійної майстерності, володіти достатньою інформацією про зміни у чинномузаконодавстві.
Дотримуватисяадвокатської етики кожен адвокатзобов’язаний, це передбачено і Присягою адвоката України.
Однак, по-перше,саме поняття етичної норми передбачає перш за все добровільне дотримання.
По-друге,вдосконалення знань і професійноїмайстерності це одне. А вкрай формалізований порядок підвищення кваліфікації –зовсім інше.
Приймаючи 3 вересня2010 року рішення про затвердження Порядку ВККА фактично визнала повний провалбагаторічної діяльності КДКА у формуванні адвокатського корпусу.
Виявляється,адвокати без формального Порядку підвищення кваліфікації, без системи балів табез загрози притягнення довідповідальності самі добровільно підтримувати на належному рівні свій рівенькваліфікації не здатні.
А тому, керуючисьвідомими «заповітами Ілліча» ВККА вирішила взяти адвокатів в «ежовыерукавицы».
А що ж робити? Адже треба«адвокатов бояться и не верить им»?
Адвокатура – вільнаі незалежна професія. Такою вона поки що залишається в Україні. Однак нас весьчас намагаються до чогось примусити. Причому, не вороги чи державні чиновники,а власні колеги. Люди, що називають себе адвокатами.
Примуситиоб’єднатися в єдину професійну організацію.
Примуситипідвищувати свою кваліфікацію.
Я в жодному випадкуне вважаю ні об’єднання, ні підвищення кваліфікації чимось поганим.
Однак мені чомусьбільше подобається, коли мене переконують, ніж коли намагаються змусити. Алепереконувати, це так не по-ленінськи.
Нікколо Макіавелліслушно зауважив, що ніщо в світі не вірно саме по собі, але все – відповідно дообставин.
Дорога ложка дообіду, а об’єднання у професійну організацію і підвищення кваліфікації тежздатні зіграти дуже позитивну роль у свій час і за сприятливих обставин.
І саме відповіднодо сучасних обставин запровадження обов’язкового формальногопорядку підвищення кваліфікації адвокатів з балами та сертифікатами в жодномуразі не може вважатися вірним та обґрунтованим рішенням.
Юридична професіярозколота на адвокатів і «фахівців».
Масштаби порушеньпрофесійних прав і гарантій адвокатів давно досягли критичного рівня іпродовжують зростати.
Здавалося, часвідкрито і безкомпромісно, не остерігаючись конфліктів, вживати заходів дозахисту адвокатських прав. Примушувати чиновників поважати адвокатуру.
Але, як виявилося,керівники української адвокатури конфліктувати з порушниками адвокатських правналаштовані не дуже.
Є більш спокійнізаняття. Підвищення кваліфікації, наприклад.
- Інституційний колапс Дана Ярова 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 393
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 368
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 252
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 210
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 88
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
83450
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 40162
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 30926
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22753
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15171