Знову про "Візир", але не тільки
Використання сумнозвісного «Візиру» обумовлене достопам’ятними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 року N 586-VI.
Хоча, власне, не про «Візир», а про тих, кому так подобається бавитися з цією коштовною іграшкою. Бо, чим глибше у тему, тим товстіші смугасті жезли.
Отже, використання сумнозвісного «Візиру» обумовлене достопам’ятними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 року N 586-VI.
Зазначений закон запам’ятався більшості громадян значним збільшенням штрафів за порушення правил дорожнього руху і законодавчим закріпленням засобів фото- і відеоспостереження, для фіксації порушень.
Саме цей закон надав міліції можливість фотографувати і знімати на відео автомобілі порушників, щоб потім у спрощеному порядку накладати штрафи навіть не на порушників, а на власників сфотографованих транспортних засобів.
Звісно, міліціонери накупили всілякого приладдя і почали давати «план по валу», звітуючи про багатомільйонні надходження до бюджету.
От тільки…
Вищезгаданим законом N 586-VI було викладено у новій редакції абзац третій пункту 21 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію». Міліції було надано право:
« використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом».
Тобто, з моменту набрання чинності цією нормою (17.11.2008р.) міліція мала право використовувати тільки передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби. При цьому не тільки засоби фото- і відео спостереження, а всі інші, у тому числі старі добрі «радари».
Далі згадаємо, що відповідно до Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативні акти, що зачіпають права свободи і законні інтереси громадян підлягають державній реєстрації.
Так от, до цього часу нам не вдалося знайти опублікованих і зареєстрованих нормативно-правових актів, що передбачали б хоча б якийсь один з технічних засобів, що фактично зараз використовуються ДАІ!
Що це може означати?
А це може означати, що всі (!) штрафи, накладені на порушників правил дорожнього руху за останні чотири місяці з використанням технічних засобів, накладені незаконно!
Скільки там мільйонів надійшло до бюджету?
Саме тому ми сьогодні направили офіційні запити до Міністерства внутрішніх справ і до Міністерства юстиції, з проханням надати інформацію про нормативно-правові акти, що передбачають технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
З текстами запитів та іншими матеріалами, що стосуються проблеми, можна ознайомтися тут.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11868
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2887
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1972
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1967
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 1859