Мінекономіки вдруге спробує регулювати ціни зловживаючих монополістів
Розберемо які товари підпадуть під регулювання та який механізм пропонується
Міністерство економіки вкотре пропонує механізм регулювання цін на товари компаній, що зловживають монопольним становищем, встановлюючи необґрунтовані ціни або застосовуючи різні ціни в однакових умовах.
На сайті Міністерства опубліковано проект постанови Уряду, що має замінити чинне Положення (постанова № 135 від 22.02.1995), яке не є дієвим інструментом.
Чиї ціни потраплять під регулювання:
- зловживаючих монополістів, щодо яких є рішення АМКУ про цінові порушення.
Підставою запровадження цінового регулювання визначено:
- рішення органів АМКУ про зловживання компанією монопольним становищем шляхом вчинення цінових порушень - встановлення цін, які були б неможливі за умови існування конкуренції на ринку або застосування в рівних умовах різних цін. Таке рішення АМКУ має направити суб’єктам регулювання протягом 10 робочих днів з дати підписання.
Суб’єкти регулювання.
- Мінекономіки (загальнодержавні ринки), МОЗ (лікарські засоби і медичні вироби), НКРЗІ (телекомунікаційні послуги), Рада міністрів АРК та обласні і міські державні адміністрації (регіональні ринки)
Товари – будь-які. Розробники не обмежились товарами, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість.
Дії суб’єктів регулювання для запровадження цінового регулювання
- направлення запитів суб’єктам господарювання, дії яких визнано порушенням;
- аналіз отриманої інформації, або за її відсутності – використання даних статистики, основних прогнозних макропоказників економічного та соціального розвитку;
- прийняття рішення про доцільність та необхідність запровадження державного регулювання, спосіб регулювання та термін дії.
Недоліки проекту постанови:
- суб’єкт регулювання не може прийняти рішення про недоцільність державного регулювання, а в будь-якому випадку має взятись за регулювання цін порушника антимонопольного законодавства, що відповідає визначеним проектом критеріям;
- в пояснювальній записці до проекту відсутнє обґрунтування, чому строк дії державних регульованих цін не може перевищувати 120 днів;
- проект не містить інформації щодо подальших дій суб’єкта регулювання після закінчення цього строку;
- не визначено відповідальності для компаній, що будуть реалізовувати товари за ціною вищою ніж встановлена регулятором;
- відсутність відповідальності суб’єктів регулювання за розголошення інформації, отриманої від компаній, зокрема їх конкурентам;
- відсутність механізму узгодження між різними органами місцевого самоврядування єдиного підходу до регулювання цін регіональних монополістів, які активні в кількох регіонах, що може викликати складнощі в подальшому;
- не враховано те, що за рішенням АМКУ про визнання вчинення порушення на суб’єкта може бути накладено зобов’язання припинити порушення, наприклад, привести ціни до обґрунтованого рівня. Тоді суб’єкт у двомісячний строк має виконати рішення Комітету або надати інформацію яким чином та у який строк воно буде виконано. Проект не визначає чи враховуватимуться і яким чином такі дії суб’єкта для усунення порушення при розгляді питання запровадження цінового регулювання.
Проектом пропонується впровадження регулювання за зловживання монопольним становищем шляхом вчинення цінових порушень, передбачених пунктами 1 і 2 статті 13 Закону «Про захист економічної конкуренції». Однак, частими є випадки кваліфікації органами АМКУ дій монополістів за загальною – першою частиною статті 13. Саме такі випадки не враховуються проектом та можуть уникнути необхідності встановлення державного регулювання.
Отже проект потребує доопрацювання задля усунення зазначених вище недоліків. Свої пропозиції до проекту Ліга антитрасту вже направила до Міністерства економіки та очікуватимемо на їх врахування.
Позиція «Ліги антитрасту» щодо першого проекту постанови за посиланням.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13392
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 12685
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5163
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4468
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4162