Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
30.09.2020 10:21

Дозволи на злиття: як уникнути помилок

Керівник напрямку адвокатування комунікаційної платформи "Ліга антитрасту"

Ретроспективні дослідження допоможуть оцінити правильність висновків наданих дозволів на злиття.

Боротися з наслідками помилкових рішень завжди важче та дорожче, ніж не допустити їх. Особливо коли мова йде про економіку держави, галузі і сфери, де неможлива відміна рішень чи повернення попереднього стану. І якщо мова йде про оцінку минулих подій, то шанс помилитись у такій оцінці є незначним. Але, коли тому чи іншому органу треба «передбачити» майбутнє та на підставі прогнозів зробити свої висновки – ризик помилки суттєво збільшується.

Антимонопольний комітет – є тим органом, без дозволу якого великі злиття/поглинання не можуть відбутись. Якщо одна компанія має намір купити акції або єдиний майновий комплекс іншої, чи отримати контроль над іншою компанією шляхом зміни там керівництва, та при цьому обсяг доходів та активів таких компаній перевищує визначену законодавцем суму, ці компанії мають звертатись до АМКУ за отриманням дозволу на концентрацію. Комітет, в свою чергу, має розглянути заяву та сказати, чи не шкодитиме така транзакція конкуренції в майбутньому та чи не буде монополізовано ринок.

Моделювання («передбачення майбутнього») наслідків поглинань/злиттів компаній є одним з основних завдань конкурентних відомств всіх країн світу. І мета, хоч і звучить як недопущення монополізації та не нанесення шкоди конкуренції, але за такими абстрактними словами криється добробут споживачів. Адже кінцева мета цієї дозвільної процедури в реальності - недопущення необґрунтованого підвищення цін, погіршення якості товару та інших негативних наслідків, що шкодять споживачам.

Оцінка конкурентним відомством наслідків транзакції є лише моделюванням майбутньої ситуації на ринку, де проводиться злиття, та фактично базується на припущеннях щодо можливих змін після здійснення транзакції за різними категоріями – зміна ціни товару, його якості, обсягу виробництва та продажу тощо.

Очевидно, що цей процес не є простим, та свідомо або несвідомо чиновники можуть помилитись у своїх прогнозах та припущеннях. І розвиток інституту надання таких дозволів має передбачати максимальне вдосконалення процедури та методів прогнозу з метою мінімізації таких помилок.

Допомогти конкурентному відомству зробити планування на майбутнє більш точним та перевірити коректність висновків може ретроспективне дослідження злиття. Коли відомство проводить постогляд ринку зі сплином кількох років після надання дозволу на концентрацію, аналізує його стан та фактично перевіряє само себе.

Федеральна торгова комісія США (аналог українського Антимонопольного комітету) вже протягом кількох десятків років оцінює зміни, що відбуваються на ринку внаслідок дозволених злиттів. Метою таких ретроспективних аналізів є, зокрема, оцінка ефективності інструментів, які використовують фахівці відомства при прогнозуванні наслідків злиття та пошук/корегування нових та оптимальних підходів оцінки майбутніх наслідків. Такі постогляди та аналіз проводить окремий структурний підрозділ ФТС - Бюро економіки. 

Маючи робочу Програму ретроспективних злиттів, ФТС не зупиняється та прагне її удосконалити. І вважає, що окрім горизонтальних злиттів і короткотермінових змін цін на ринку, яким сьогодні приділяється увага в ретроспективних дослідженнях, необхідно фокусуватись на зміні нецінових критеріїв, інновації продуктів, продуктивності фірми. Такі зміни відбуваються повільніше, але можуть мати більший вплив на ринок.  

ФТС приділяє багато уваги розвитку, удосконаленню та популяризації механізму постогляду концентрацій, щоб заохотити економістів відомства та інших провести більше ретроспективних досліджень, щоб перевірити застосовані аналітичні інструменти та посилити зусилля в майбутньому.

На сьогодні ФТС вже оголосило про нову розширену програму ретроспективної оцінки злиттів, що буде спрямована на нові питання і галузі, які ще не вивчались, наприклад, монопсонія на ринку праці. Висновки та огляди щодо наслідків злиття та ефективності інструментів оцінки впливу будуть доступні широкому загалу науковців та практиків. Планується ведення окремого веб-сайту, присвяченого саме дослідженням ретроспектив, випуск щорічного звіту про результати ретроспективних досліджень, організація окремих сесій з питань ретроспективних досліджень на великих конференціях.

В той час коли країни з розвиненою економікою посилюють інструментарій аналізу впливу дозволів про концентрацію на ринок, рішення про концентрацію в Україні не містять навіть прогнозованого економічного аналізу впливу транзакції на задіяні чи суміжні ринки. Та навіть якщо АМКУ помилився і наслідком дозволу стала монополізація ринку, дорога назад закрита – дозвільні рішення не скасовуються. І той орган, що надав такий дозвіл, в подальшому вимушений боротися з негативними наслідками.

Попередження проблеми легше ніж боротьба з її наслідками. Впровадження кращих практик прогнозного економічного аналізу та постогляду може бути кроком до недопущення подальшої монополізації української економіки, окремі галузі якої вже знаходяться в лещатах монополістів.

З кожним роком зростає кількість наданих АМКУ дозволів на концентрацію компаніям, які потім самим же відомством визнавались порушниками антимонопольного законодавства. Тож Україні потрібно було ще багато років тому інтегрувати подібний інструмент в свою роботу. На жаль, жоден із зареєстрованих в парламенті законопроектів його не містить, але поки закони не проголосовані в раді – їх можна доопрацювати. Сподіваємось, що одним з напрямків такого доопрацювання стане саме інтеграція успішно випробуваного в світі інструменту постогляду або ретроспективного дослідження концентрацій.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи