Побутові відходи. Як перетворити проблему на ресурс
В Україні відходи – причина наростаючих проблем, тоді як в цивілізованому світі поводження з відходами - прибутковий бізнес. Чому ж у нашій країні не розвивається бізнес з управління відходами?
Кожний п'ятий з 6 тис офіційно зареєстрованих звалищ і полігонів в Україні - проблемний.
В цілому, за даними Мінрегіону, тільки за 2020 рік в Україні утворилося понад 54 млн м3 або більше 15 млн тонн побутових відходів. Площа офіційних звалищ збільшилася на 500 га і досягла 9 тис га.
261 (4,3%) полігонів визнано перевантаженими, а 868 (14%) не відповідають нормам екологічної безпеки.
Плюс, а точніше мінус, величезна кількість стихійних звалищ; зараз в реєстрі Мінекологіі їх внесено понад 300. За даними Мінрегіону, в 2020 році було виявлено 22,6 тис несанкціонованих звалищ, що займають площу 0,56 тис. га. З них ліквідовано 21,7 тис площею 0,53 тис га.
Система рішень проблеми відходів випробувана й показала свою успішність у багатьох країнах: раціональне управління полігонами, їх рекультивація, дегазація та виробництво палива з твердих побутових відходів (ТПВ).
Що ж в Україні? За даними Мінрегіону, з 424 звалищ, які потребують негайної рекультивації, фактично рекультивовано за 2020 рік лише 24.
Настільки мізерні темпи впровадження інновацій пояснюються недосконалістю українського законодавства.
Давайте визнаємо: українські підприємці, що інвестують сьогодні в «зелену» енергетику, є першопроходьцями. Ми створюємо можливості для діяльності галузі «не завдяки, а всупереч».
У регулюванні сфери альтернативної енергетики вже давно не працюють прозорі і зрозумілі правила гри, що суттєво впливає на інвестклімат країни. Як наслідок - зарубіжні інвестори просто уникають заходити на український енергоринок. Національний же бізнес, заради створення нової, гнучкої та життєздатної системи управління відходами, продовжує боротися із існуючою бюрократією.
Левова частка потенційних інвесторів оцінюють ринок управління відходами як нерегульований, без чітких і адекватних правил. Перш за все - законодавча база waste-management однозначно застаріла, адже її основа - закон 1998 р. «Про відходи». У тексті закону немає більшості сучасних міжнародних термінів, що стосуються поводження з відходами, адже в кінці XX століття їх ще не існувало.
У законі 2000 р. «Про альтернативні види палива» відсутні поняття про RDF (паливо з відходів) і SRF (тверде відновлене паливо). Наприклад, сміттєпереробні заводи в сусідній Польщі вже 15 років виготовляють паливо з ТПВ; обсяг виробництва становить понад 4 млн тонн палива на рік.
В українському ж законодавстві місця для RDF і SRF палива поки не знайшлося. А це теж відновлювані джерела енергії. Це не тільки наше тепло та енергонезалежність, але й можливості для регулярних фінансових надходжень.
Результат застарілих норм - інвестор, який готовий вкладати гроші на розвиток «зеленої» енергетики, створює проекти на свій страх і ризик.
А ризик, на жаль, зростає. Минулорічна криза неплатежів у альтернативній енергетиці зміцнила думку бізнесу, що гарантії для інвесторів необхідно закріплювати законодавчо. Можливо, така норма дозволить поліпшити зіпсований інвестклімат і залучити еко-орієнтованих бізнесменів в Україну?
На жаль, навіть діючі прогресивні норми законодавства в Україні виконуються далеко не ідеально. Наприклад, згідно з державними будівельними нормами (ДБН) від 2005 р. потрібно проводити обов'язкову дегазацію полігонів ТПВ, знищуючи при цьому особливо небезпечний газ метан; а з біометана можна виробляти тепло і електрику, заробляючи на цьому.
Однак станом на початок 2021 року лише на 19 полігонах влаштовані системи вилучення біогазу та експлуатуються когенераційні установки, потужність яких досягла 26 МВт. Для порівняння: за оцінкою Госенергоефектівності, потенціал біогазової галузі з відходів становить 4 млрд м3 щорічно, а це 5 млн. МВт-год електроенергії. Це можливість надавати електрику мешканцям понад 115 тис квартир круглий рік.
Як бачимо - потенціал величезний. Але поки через нашу недалекоглядність ми ходимо по грошах, і навіть не намагаємося використовувати ці ресурси на благо.
Пора прокидатися, і перестати відноситься до відходів як до неминучого зла. При правильному менеджменті та працюючому актуальному законодавстві, управління відходами - це прибутковий бізнес, здатний створювати нові надходження податків і робочі місця.
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський вчора о 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський вчора о 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська вчора о 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 567
- Реформа "турботи" 255
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 211
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 150
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 127
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 72716
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
35807
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17861
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12921
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 11874